На успішність розвитку і становлення колективу впливає низка таких соціально-педагогічних чинників:
1) глибоке знання вихователями психолого-педагогічних основ теорії та практики формування й розвитку колективу;
2) забезпечення наступності та єдності дій педагогів у роботі з колективом.
3) володіння технікою створення перспективних ліній;
4) забезпечення педагогічно доцільної роботи з активом і органами самоврядування;
5) наявність соціально-педагогічних умов для ефективної діяльності членів колективу;
6) наявність традицій у життєдіяльності колективу;
7) дотримання належного стилю і тону в колективі.
Питання теорії та практики розвитку колективу, а також його впливу на формування особистості досить добре досліджені в психолого-педагогічній літературі, непогано розроблені технології роботи з колективами. Варто лише в процесі практичної роботи впевнено спиратися на надбання педагогічної науки, звільнитися від ідеологічної заангажованості, цілеспрямовано працювати над розвитком колективу на засадах гуманізму, використовувати колектив як джерело соціально-психологічного розвитку особистості, її соціальної захищеності.
Важливим чинником, що сприяє розвитку і становленню колективу, є система перспективних ліній.
Перспектива — це мета, "завтрашня радість", як зазначав A.C. Макаренко, що виступає стимулом у діяльності колективу й окремих його членів.
Поряд з іншими чинниками колектив вирізняється згуртованістю, внутрішньою силою, соціально значущими традиціями.
Традиція (від лат. traditio — передача) — це різновид або форма звичаю, що відрізняється особливою стійкістю та спрямованими зусиллями людей зберегти незмінними форми поведінки, які успадковані від попередніх поколінь.
