Інтериоризація - процес переведення культурних цінностей у внутрішній світ особистості.
Можна виділити два засоби організації виховання як цілеспрямованого процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей. Перший полягає в тому, що стихійно сформовані і спеціально організовані умови вибірково актуалізують окремі ситуативні спонукання, які при систематичній активізації поступово переходять у більш стійкі мотиваційні утворення.
Це припускає стимулювання діяльності в основному зміною зовнішніх умов виховання.
Другий засіб організації виховання з метою інтеріоризації загальнолюдських цінностей полягає в засвоєнні вихованцем пред'явлених йому в "готовому вигляді" спонукань, цілей, ідеалів, які повинні в нього сформуватися і котрі сам учень повинний поступово перетворити із зовнішньо сприймаючих у внутрішньо прийняті і реально чинні. У цьому випадку потребується пояснення змісту формуючих спонукань, їхнє співвіднесення з іншими. Це полегшує вихованцю внутрішню смислову роботу і рятує його від стихійного пошуку, пов'язаного нерідко з множиною помилок.
Повноцінна організація виховання як процесу інтеріоризації загальнолюдських цінностей потребує використання і першого і другого засобів. Це пов'язано з тим, що обидва вони містять у собі переваги і недоліки.
