озвиток людини - це процес кількісних і якісних змін в організмі під впливом різноманітних детермінанту зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих. Результат розвитку людини - це її становлення як біологічного виду і як соціальної істоти. Біологічне в людині характеризується фізичним розвитком і включає в себе морфологічні, біохімічні та фізіологічні зміни. Соціальні зміни в людині передбачають її активне опанування соціальним досвідом і перехід його у внутрішній світ, усвідомлену активну участь людини в суспільно корисній діяльності та виконання певних соціальних ролей. Основними напрямами розвитку людини є: анатомо-фізіологічний (збільшення і розвиток кісткової та м'язової систем); психічний (формування свідомості, самосвідомості, провідних рис властивостей особистості, когнітивних, почуттєвих і вольових процесів тощо); соціальний (набуття соціального досвіду, в тому числі духовного, опанування соціальними функціями тощо). основні закономірності розвитку особистості вихованця:
1) розвиток особистості має спадковий, нерівномірний та інтегративний характер;
2) особистість вихованця розвивається під впливом соціального середовища;
3) особистість вихованця розвивається під комплексним впливом всіх факторів її формування;
4) особистість формується в діяльності;
5) зміна особистості вихованця вимагає зміни ставлення до неї.
Основними рушійними силами розвитку особистості вихованця є:
* рівень розвитку особистості та її ідеали, життєві цінності й настанови;
* потреби, мотиви, мотивації особистості та моральний обов'язок;
* життєві домагання особистості та її можливості;
* спадкові дані та потреби виховання;
* емоційно-почуттєва сфера особистості;
* особливості протікання нервово-психічних процесів особистості тощо.
