Найвідомішою постаттю в українському кінематографі є Олександр Довженко. Його талановиті кінострічки здіймали ажіотаж у цілому світі та мали немалий вплив на розвиток цього виду мистецтва. Творчість Довженка різнобічна, адже більшість стрічок було створено під впливом Радянського Союзу, та, не зважаючи на це, фільм «Земля» потрапив до 12 найкращих кінострічок на світовому рівні. У піднесенні вітчизняного кінематографа до світового рівня відіграли такі фільми як: «Звенигора», «Арсенал» та «Земля» (1930). Завдяки своєму особливому стилю, в якому поєднувались обов’язкові компоненти: філософські роздуми, образні зіставлення, оригінальні думки та міркування, спостереження, які перетворювались у глибокі трактати про вічне, те, що близьке для кожної людини у світі, Довженко залишався неперевершеним. Талановитий український письменник, художник, кінорежисер, кінодраматург,- все це можна віднести до характеристики Олександра Петровича Довженка.
«Земля» Довженка мала грунтовний вплив на початкових кіномитців, зокрема Франції і Великобританії », — повідомляє Садуль у своїй «Ситуації мистецтва кінотеатр». Такі відомі японські кінострічки «Роша мун» і «Ворота пекла» виготовлені під впливом Довженка. «Земля» Довженка — це твір генія, йому зобов’язані були виділити перше місце вітчизняні кінематографісти Ейзенштейн і Пудовкін», — повідомляє Айвор Монтегю у власному есе «Довженко — поет життя вічного». 8 квітня 1930 «Земля» виходить на китайські екрани, а вже 17-го числа кінофільм з показу знімають. Офіційна першопричина — натуралізм і замах на звичаї.
Основою ідейно-естетичної, художньо-психологічної концепції творів О. Довженка є особистість, її багатогранні внутрішні почуття й переживання, якими мотивуються поведінка, вчинки і дії героїв. Цим же пояснюється їх соціальна активність, спрямована на усунення перешкод на шляху до свободи, утвердження себе як націотворчої сили.
О. Довженко у своїй творчості виробив нові форми духовного розвитку нації, серед яких важливе місце посідає формування національної самосвідомості українців, виховання почуттів національної гідності й морального обов'язку перед народом, збереження національних звичаїв та обрядів, релігійних традицій.
В Європі ж, де філософсько-естетична культура, сама по собі культура форми була висока, фільми Довженкові стали подією в мистецькому житті. Він увійшов до числа десяти найбільших режисерів усіх часів і народів [4,с.30].
