пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Проблеми релігійного життя в Україні радянського періоду.

З приходом до влади в Україні більшовиків, вони почали проводити політику войовничого безбожництва (досить сказати, що з близько 200 тис. православного духовенства в Російській імперії за півтора роки радянської влади нею було винищено 60% його складу і існування Православної Церкви, як і релігії взагалі, терпіли тільки до часу. Дуже ласою була нова влада до церковних багатств. Згідно з ленінським декретом 1918 р. і прийнятим на його підставі декретом уряду УСРР (19.01.1919 р.), Церква відділялася від держави, причому в грубий спосіб. Нова влада відбирала у Церкви все майно, враховуючи й храми, і передала його у власність держави, заборонялося викладання Закону Божого навіть факультативно і за згоди батьків. Між тим проблема здобуття тоді автокефалії УПЦ заходила в тупик. Згідно з традицією, для існування такої Церкви мало бути як мінімум два єпископи. Між тим РПЦ заборонила служіння або перевела з України вглиб Росії єп ВПЦР скликала в Києві Всеукраїнський Православний Церковний Собор (жовтень 1921), на якому було присутніми близько 500 представників духовенства і мирян. Цей Собор висвятив двох єпископів - Василя Литовського (1864-1937) і Нестора Шараївського, які у свою чергу стали висвячувати нових єпископів, не кажучи вже про священиків та дияконів. Було проголошено створення УАПЦ — Української Автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом Василем Литовським, видатним богословом і проповідником. Хоча рішення Собору викликали відверто негативну реакцію і протидію з боку РПЦ. однак УАПЦ швидко розрослася, її структури (єпархії, парафії) виникли практично на всій території УСРР. Богослужіння в УАПЦ велося переважно українською мовою, її духовенство докладало значних зусиль на відродження духовних традицій українського народу. Це була дійсно народна Церква, яка швидко зростала. Вже у 1921 р. УАПЦ нараховувала понад 2000 парафій, які об'єднували понад 10 млн. вірних, із кожним роком кількість парафій та вірних УАПЦ ставала все більшою. Занепокоєна потужним розмахом діяльності УАПЦ, яка виходила на перше місце в Україні серед інших конфесій та православних номінацій, тоталітарна радянська влада посилила боротьбу проти неї, діючи шляхом і розколів, і провоісавой, і шантажу, і репресій. Достатньо сказати, що всі православні храми були нещадно пограбовані більшовиками ще у 1921 -1922 рр. під брехливим приводом збирання коштів і цінностей для ліквідації голодомору. Важко передати, в якій тяжкій атмосфері доводилося діяти усім Православним Церквам, за винятком толерованої до часу «обновленської», слухняного знаряддя в руках НКВД. Від священиків під страхом смерті й репресій включно з сім'ями вимагалося відректися від Бога, чинити тяжкі блюзнірства (наприклад, вдарити чашею із Святими дарами об підлогу із словами «Бога нет») або ж стати «сексотом» (секретнім сотрудником), тобто агентом НКВД. Компартійна влада переслідувала віруючих, влаштовувала провокації та блюзнірства у храмах під час богослужінь. Так, за словами очевидця подій акад. С.Єфремова, під час Великодня 1924 р. «усякі рабфаківці, комсомоли й інші дістали завдання — ходити по церквах і робити бешкет. Це вони й виконували совісно: галасували, свистіли, стріляли з «пугачів» тощо...». На тлі розгулу репресій в СРСР, геноциду українського народу ситуація УАПЦ стала особливо тяжкою. Влада називала її «контрреволюційною», «петлюрівською», «куркульською» тощо, зробила неможливим нормальний її розвиток. Митрополиту Василю Литовському, який мав величезний авторитет в Україні, НКВД заборонила виїжджати за межі Києва. ископів, які висловлювалися за автокефалію УПЦ.


06.06.2016; 19:49
хиты: 141
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь