З 2-ї пол. 13 ст. у зв’язку із занепадом Києва та перенесенням державного. центру до Галицько-Волинського князівства тут зосереджується і літописання. Видатною літописною. та історичною пам’яткою 13 ст., головним джерелом для вивчення історії України цієї доби є Галицько-Волинський літопис, що охоплює події на Галицькії. і Волинських. землях 1201 — 92. Від 14 ст. літописання увійшло в нову добу — складання загальноруських.\ зведень і списків. Так виникли Лаврентїївський літопис (1377), Іпатський (Іпатіївський) літопис (поч. 15 ст.), Радзивіллівський список (кін. 15 ст.), Хлєбниківський список (16 ст.), Погодінський список (кін. 16 ст.) та ряд інших, що переважно були опубліковані в «Полном собрании русских летописей». Давньока літописна традиція у 14 — 16 ст. продовжувалася у Моск. Русі та Литовсько-Руській державі. Цінністю факт. матеріалу відзначаються Новгородські та Владимиро-Суздальський літописи, які містять загальноруський. історичний матеріал, зокрема про боротьбу Русі з нім., швед. та монг.-татар. завойовниками. До часу перебування укр. земель у складі Вел. князівства Литовського належить виникнення (15 — 16 ст.) литовських Літописів, що дійшли до нас у багатьох зведеннях і списках. Це літописи Биховця, Авраамки, Красинського, Рачинського, Румянцевський, Короткий Київський (Супрасльський) та ін. Західнорус. літописи висвітлюють головні чинники події сусп.-політ. і соціально-екон. життя Литви й Білорусі, історію міст Вел. князівства Литовського, але містять також відомості про соціально-політ. й екон. відносини в Україні, боротьбу українськго. народу проти лит. і польс. загарбників. Давньокиїв. літописні традиції в Україні були продовжені наприкінці 16 ст., що зумовлювалося заг. обставинами екон., політ. і культур. розвитку укр. земель. Звернення до героїч. минулого укр. народу, до зображення його боротьби з ворогами служило політ. меті піднесення могутнього соціального і нац.-визв. руху проти панування шляхет. Польщі (особливо після Люблін. та Брест. уній), ратної звитяги укр. козацтва супроти загарб. зазіхань Туреччини, Кримського ханства та ін. агресивних сусідів. Літописи. складалися багатьма людьми — освіченими духов. і цивіл. особами, переважно вихованцями Острозької школи, Київ. та Львів. колегій, у монастирях, а також представниками освіченого міщанства і козацтва.
