пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

Уснопоетична творчість українського народу у другій половині 13 16ст

Значні світоглядні зрушення відбиваються в усній народній творчості. Розвиток народної творчості українців відбувався на основі давньоруських фольклорних традицій, проте нові умови життя народжували й нові форми народної творчості. Продовжувала, наприклад, розвиватися обрядова поезія - весільні пісні, колядки, щедрівки, веснянки, поховальні голосіння. Але новим було те, що цей фольклорний жанр певною мірою звільнявся від переважання культових елементів, і язичницьких, і християнських. Натомість в обрядовій творчості з'являються (насамперед у жнивних та обжинкових піснях) соціальні мотиви та настрої, які мають антифеодальне забарвлення. У XV ст. відроджується народний героїчний епос України у формі історичних пісень і дум. Це було продовженням, але на вищому рівні, епічних давньоруських традицій (билин). Історичні пісні - це ліро-епічні твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов'язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи. Творцями та виконавцями були очевидці чи безпосередні учасники подій. Іст.пісні мають ритмомелодичну будову, чіткий поділ на строфи, епічність: фабульність, наявність сюжету, оповідний характер. Для них характерна подієвість.

Думи. Первісно слово "дума" вживалося для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря – сааме в такому значенні воно вживається у писемних пам'ятках 16 століття, - зазначають Зоряна та Мар'яна Лановики. Співці дум виконували свої твори під супровід кобзи. Думи близькі до народного голосіння, оскільки їх співають речитативом. Думи – це народні епіко-ліричні пісенні твори героїчного, рідше соціально-побутового змісту. У них оповідається про подвиги народу чи його окремих представників – героїв. Часто оспівується героїчна смерть воїна у цій боротьбі. Жоден наступний варіант думи, навіть якщо вона виконується одним і тим самим виконавцем, не є тотожним з попереднім: у ході відтворення одні елементи момоволі опускаються, інші додаються, тому думи належать до найбільш імпровізаційних видів фольклору. Думи починаються поетичним заспівом – "заплачкою". Далі йде власне дума, де сюжет розгортається лінійно, в хронологічній послідовності. Завершується дума кінцівкою, яка називається "славословіє", бо у ній прославляються подвиги, відвага, справи героя, який переміг ворога або поліг заправедну справу. Виникнення дум пов'язане з появою українського козацтва та його боротьбою проти турецько-татарських загарбників. Виконували думи народні співці-кобзарі, які часто гуртувалися у професійні кобзарські громади. Далеко не всі думи дійшли до нашого часу. Одна з найвідоміших і найдавніших - дума про козака Голоту. Думи та історичні пісні мали велике виховне значення: вони прославляли народних героїв, закликали до боротьби проти іноземних поневолювачів, оспівували подвиги, мужність, відвагу, відданість козаків та їх ватажків, таких як Байда, Кішка, Сагайдачний та ін. На епічному ґрунті виникає фольклорний жанр лірико-драматичної пісні - балади. Балада. У балладах освоюються всі можливі явища людського буття – особистого, сімейного, суспільного, заторкуються проблеми, з якими людина може стикатися у житті, висвітлюються стосунки із оточуючим світом. Балада спрямована на естетичне переживання – викликати в людини емоції , певні почуття. У баладі є сюжет, в основі якого лежать незвичайні, часто фантастичні події. Дійові особи – звичайні люди. Балада ніколи не завершується щасливо. У баладі опис тих чи інших історичних реалій уже поступається місцем особистим переживанням героїв і є тільки загальним тлом, на якому ці переживання розгортаються. В рукописній граматиці 1571 р., яку не встиг підготувати до друку видатний чеський учений і культурно-освітній діяч Ян Благослав, було вміщено українську баладу "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?", записану від мандрівного студента. Це перший фіксований запис твору властиво українського фольклору.

Крім дум та історичних пісень в українському фольклорі XIV-XVI ст. зустрічалась релігійна поезія – легенди, вірші, пісні. їх тематика – про початок і кінець світу, про перших людей, про муки і смерть Ісуса Христа («Бог сотворив Адама», «Про правду і кривду» та ін.). До нашого часу збереглися різдвяні вірші, написані відомим діячем освіти, автором першого друкованого українського словника П. Бериндою, призначені для декламації учнями Львівської братської школи. У Києві з’явилися віршовані панегірики, присвячені українському церковному, громадському і культурному діячеві Єлисею Плетенецькому, архімандритові Києво-Печерської лаври, завдяки якому було відкрито ряд шкіл, шпиталів, церков, друкарню при лаврі. Такі ж вірші були на честь Петра Могили.


06.06.2016; 18:26
хиты: 107
рейтинг:0
Гуманитарные науки
история
история культуры
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь