Після повалення самодержавного ладу в Україні створювалися сприятливі умови для розвитку національної культури. Уже в березні 1917 р. зусиллями Товариства шкільної освіти в Києві було засновано першу українську гімназію ім. Т. Шевченка, за нею відкрилися друга і третя. Згодом почали працювати гімназії в Полтаві, Чернігові, Одесі, Харкові та інших містах. Загалом в різних регіонах було створено понад 80 українських гімназій. З березня до осені 1917 р. було відкрито 57 середніх шкіл, які існували на приватні або громадські кошти. За активної участі Генерального секретаріату освіти здійснювалося переведення шкіл на українську мову викладання, а в учительських семінаріях та інститутах запроваджувалося вивчення української мови, літератури, історії та географії. У вузах дозволялося відкривати кафедри української мови, літератури, історії та права. Цьому сприяв І Український педагогічний з'їзд, який відбувся в Києві у квітні 1917 р. На ІІ Всеукраїнському вчительському з'їзді в серпні 1917 р. було сформовано Всеукраїнську вчительську спілку. Для керівництва освітою було створено Київський, Одеський і Харківський шкільні округи та численні курси українознавства. Багато уваги приділялось підготовці та виданню підручників. Їх наклад у 1917 р. доходив до 300 тис. Окрім народних шкіл і гімназій, було відкрито українські реальні та комерційні школи. У період гетьманату П. Скоропадського було створено понад 150 українських гімназій, надруковано кілька мільйонів підручників. У гімназіях з російською мовою навчання було введено як обов`язкові предмети українську мову, історію та географію України, історію української літератури. 6 жовтня 1918 р. у Києві було відкрито перший Державний Український Університет, 22 жовтня – другий Державний Український Університет у Кам`янці-Подільському. Товариство ‖Просвіта‖ та Земство заснували в Полтаві історико-філологічний факультет. Було засновано мережу загальнокультурних закладів та установ: Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, Українську національну бібліотеку, Український театр драми та опери, Українську державну капелу на чолі з О. Кошицем, Державний симфонічний оркестр під проводом О. Горілого тощо. 24 листопада 1918 р. було відкрито Українську Академію Наук, президентом якої став видатний вчений В. Вернадський. Помітним явищем стало утворення влітку 1918 р. Української автокефальної православної церкви на чолі з митрополитом В. Липківським. 107 Великих успіхів досягли українська преса і книгодрукування. Лише в 1917 р. почали діяти 78 видавництв, вони організувалися і при приватних, кооперативних органах, при "Просвітах". Якщо в 1917 р. було випущено 747 назв українських книг, то в 1918 р. – 1084.
