У першій половині 19 ст. в руслі нових тенденцій епохи як самостійне явище українського малярства вперше виступив пейзажний жанр. Кращими творами українського пейзажу першої половини 19 ст. варто відзначити пейзажі Василя Штернберга -«Садиба Г. Тарновського в Качанівці», «Переправа через Дніпро під Києвом», «Вітряки в степу». До знаних пейзажистів належить і Іван Сошенко. Найвищим досягненням мистецької культури 19 ст. є творчість Тараса Шевченка. Шевченко немало працював у портретному жанрі, створивши ряд найхарактерніших для свого часу його зразків. До таких належать автопортрет 1840-1841 рр., портрети Маевської, Пантелеймона Куліша. Своєрідні позиції в національній малярській спадщині того часу посідають його нечисленні картини жанрового характеру на українську тематику, серед яких виділяються «Селянська родина» та «Катерина» 1842 р. Шевченко-художник досконало володів різними жанрами і різною технікою, за життя був по-цінований як майстер гравюри. Свою першу гравюру, ілюстрацію до трагедії Шекспіра «Король Лір», він зробив уже 1843 р. В образотворчому мистецтві останніх десятиліть 19 - початку 20 ст. співіснували два провідні стилі епохи - реалізм і модерн. Типовими темами для художників-реалістів було зображення буденного життя, побуту народу; з-поміж жанрів переважали пейзаж та портрет. Так, сільський побут, природа та звичаї української провінції - теми картин художника-реаліста Миколи Пимоненка «Святочне ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Жнива», «Проводи рекрута». Одним із засновників українського стилю вважають Сергія Васильківського. Цей художник був визнаним майстром пейзажу, де переважали українські мотиви: «Ранок (Отара в степу)», «Дніпрові плавні», «Ранок на Дніпрі». Пейзаж у творчості С. Васильківського органічно поєднувався з історичними сюжетами з доби козацтва («Козачий пікет», «Запорожець у розвідці», «Козаки в степу», «Козача левада») або з побутовими картинами («Козак в степу», «Ярмарок у Полтаві»).До засновників українського стилю в малярстві та графіці належить і Опанас Сластіон. Він звертався до побутового жанру, пейзажу, історії, прикладом чого с картини «Цегельний завод», «На жнивах», «Весна», «Волинь». «Миргород». Як графік, ілюстрував поему Т. Шевченка «Гайдамаки».
