У другій половині 60-х років обидві наддержави потребували деякого перепочинку і перегрупування сил. СРСР і США прагнули зберегти своє переважання в біполярній системі міжнародних відносин. У той же час вони намагалися визначити якісь "правила гри", не допустити втягування в нову серйозну міжнародну кризу типу Карибської, уникнути загрози виникнення ядерної війни. Сформоване співвідношення сил робило неможливою перемогу однієї з наддержав у збройному конфлікті. Кожна зі сторін прагнула "переграти" іншу, отримати в процесі розрядки політичні переваги. Потрібно було обмежити руйнівну гонку стратегічних озброєнь. При цьому радянське керівництво домагалось встановлення справжнього стратегічного паритету і його визнання Вашингтоном, а американське - збереження свого технологічного відриву від СРСР. Його демонстрацією стала перша в історії людства експедиція американських астронавтів на Місяць в липні 1969 року.
Після усунення від влади М. Хрущова в жовтні 1964 р. Кремль почав проводити більш обережний і реалістичний курс на міжнародній арені. Розрядка покликана була сприяти закріпленню сформованого територіально-політичного устрою в Європі та визнання Заходом панування СРСР у його сфері впливу. На початку 70-х років важливим стимулом до розрядки стало зближення США з Китаєм. У сформованій ситуації Москва була зацікавлена у встановленні стабільних радянсько-американських відносин.У звітній доповіді ЦК КПРС XXIV з'їзду (30 березня 1971 р.) наголошувалося: "Ми виходимо з того, що поліпшення відносин між СРСР і США можливо. Наша принципова лінія щодо капіталістичних країн, зокрема США, полягає в тому, щоб послідовно і повно здійснювати на практиці принципи мирного співіснування, розвивати взаємовигідні зв'язки, а з тими державами, які готові до цього, співпрацювати на терені зміцнення миру, надаючи максимально стійкий характер взаємин з ними "[6]. Правда, при цьому мирне співіснування, як і раніше трактувалося як форма класової боротьби.
Що стосується США, то вони також прагнули зберегти роль "балансуючих" в системі міжнародних відносин при деякому згортанні своїх військових зобов'язань. Звідси їх готовність домовитися з Москвою- виробити нові "правила гри, створити політичний механізм "взаємного стримування". Вашингтон хотів отримати перепочинок у жорсткому протистоянні з СРСР для боротьби за збереження соціально-політичного статус-кво,знайти гідний вихід із в'єтнамської війни і вирішити інші регіональні проблеми.Здійснюючи розрядку міжнародної напруженості Вашингтон розраховував на "розм'якшення" соціалістичної співдружності, на ослаблення солідарності соціалістичних країн з Радянським Союзом і на поступову лібералізацію їх внутрішніх порядків[26].
Період "розрядки" можна поділити на 2 основних етапи.
1 етап-Становлення та розвиток "розрядки"
