Під цим виразом розуміють сукупність політичних змін радикального характеру, що сталися у ряді країн Північної Африки і Близького Сходу навесні 2011 року.
Причини:
- Економічна нерівність суспільства;
- Високий рівень бідності;
- Безробіття та погані життєві умови.
- Диспропорції в економіці;
- Корупція влади.
- Дефіцит реальної демократії;
- Панування в політиці системи сімейних кланів.
Рушійною силою виступів стала молодь, адже саме серед них 70% не працевлаштовані. Демонстранти прагли швидких і докорінних змін в існуючому устрої.
Мірно протести пройшли у Тунісі та Єгипті, де глави держав склали свої повноваження і відмовилися балотуватися на повторній термін. А от у Лівії та Сирії спалахнули громадянські війни. Лівійського диктатора Муаммура Кадаффі було вбито.
Наслідки:
- Зміни соціально-політичного ладу так і не відбулись;
- Урядами були впроваджені демократичні реформи;
- У країни були направлені європейські спостерігачі;
- Зросла загроза тероризму від радикально налаштованих ісламістів.
- Європа переповнилася біженцями.