Р. відроджується в XIX ст. у зв'язку з критикою засад класичноїфілософії та формуванням некласичної філософії, розвитком історичної науки та пов'язаних з неюсоціогуманітарних наук, революцією в природознавстві (кін. XIX - пер. чверть XX ст.). Посилення позиційрадикального Р. в духовній ситуації кін. XX ст. знайшло свій вияв у постпозитивістській філософії науки("історична школа": Кун, Лакатос, Феерабенд, Тулмін та ін.) як прояв "філософії постмодерну", де Р.перетворений у фундаментальний принцип філософського дискурсу та світобачення (Фуко, Ліотпар, Бодріяр,Деррида, Рортпі та ін.).
