.а) Середньовіччя ставило в центр свого світогляду і всього духовного життя Бога, було, як кажуть, теоцентрічна; а Відродження замість Бога в центр поставило Людину, було, як кажуть, антропоцентричностью. Звідси епоху Відродження називають також епохою Гуманізму.
б) Духовна культура мас в період Середньовіччя формувалась усно проповіддю церковників. Панувала суцільна неписьменність. Переважна більшість священиків сприймали від своїх навчених ієрархів і богословів зміст релігійного вчення на слух, оскільки і самі були неписьменними. В 1445 році німецький винахідник Йоган Гутенберг (1399-1468) створив друкарський верстат, на якій надрукував текст Біблії. Церква - і православна, і католицька - проклинала книгодрукування, спалювала надруковані Біблії разом з її власниками. Середні століття не випадково прозвали століттями темряви і мракобісся. Середньовічному безкультур'я і неписьменності Відродження протиставило просвіта. А тому Відродження називають ще епохою Просвітництва. Діячі Просвітництва, крім Біблії, видають твори античних філософів, курси своїх лекцій, пишуть і поширюють на національних мовах свої твори.
в) Відродження прославилося розквітом Реалістичного мистецтва, яке прийшло на зміну іконописного, умовного та містифікованого, мистецтва Середньовіччя. Відродження дало людству таких геніїв живопис, як Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікельанджелло, Ботічеллі; таких письменників, як Бокаччо, Франсуа Рабле, поета Петрарка і інших неперевершених митців.
