6. Перспективні напрямки дослідження дитячого мовлення.

У дитячі роки розвиток мовлення йде в двох основних напрямках: по-перше, інтенсивно поповнюється словниковий запас та засвоюється морфологічна система мови, якою говорять оточуючі; по-друге, мовлення забезпечує перебудову когнітивних процесів (уваги, сприйняття, пам’яті, уявлення, а також мислення).дослідження дитячого мовлення можуть проводитися: 1) у вже розроблених напрямках, на більш високому рівні узагальнення і теоретизації лінгвістичного матеріалу; 2) у нових напрямках, до яких належить, зокрема, вивчення номінативного аспекту дитячого мовлення; 3) в рамках більш загальної теорії генезису людської мови із використанням досягнень інших гуманітарних наук. Перспективним виявляється вивчення номінативного аспекту дитячого мовлення в зв’язку з теорією моногенезу мов, яке може сприяти створенню єдиної теорії виникнення і розвитку людської мови. На користь теорії моногенезу свідчать єдині шляхи розвитку людської мови ,наявність генетичних зв’язків між мовами, єдність природних джерел формування людської мови та існування універсалій на всіх рівнях мовної Спираючись на те, що в мовленні дорослих існують єдині типи і стратегії номінації,ми робимо припущення, що і для дитячого мовлення характерні універсальні типи і стратегії номінативної діяльності.