Ступінь розвитку цієї сфери психіки визначає рівень сформованості соціальних і пізнавальних досягнень людини — потреб і інтересів, знань, умінь та навичок, а також інших психічних якостей, що є основою особистісної культури. Ще наприкінці XIX – у першій половині ХХ століття, коли проводились перші наукові спостереження і збір даних по дитячому мовленню, у роботах російських і закордонних лінгвістів.. Починаючи з суто емпіричних досліджень, вчені поступово переходять на рівень узагальнення і систематизації накопиченого за роки спостережень лінгвістичного матеріалу. Обєкт дослідження- процес розвитку аспектів в мовленні на різних вікових етапах.Предмет дослідження- закономірності,фактори,умови формування та розвитку мовлення нарізних вікових етапах.