Стенокардія - це поширене захворювання, основним клінічним симптомом якого є напади загрудинного болю внаслідок ішемії міокарда.
Найбільш часта причина стенокардії - атеросклероз коронарних артерій серця, а також спазм коронарних артерій без анатомічних змін коронарних артерій, наприклад при сильних емоційних хвилюваннях, у злісних курців.
В основі виникнення нападу стенокардії лежить гіпоксія міокарду, яка розвивається в умовах, коли кількість крові, що тече по коронарним артеріям до працюючого м'язу серця, стає недостатнім і міокард раптово відчуває кисневе голодування. Наступаюче тимчасово кисневе голодування веде до зворотного порушення окисно-відновних процесів у міокарді. Роздратування продуктами порушеного обміну інтерорецептори міокарда або адвентиції судин викликає потік імпульсів по доцентрових шляхів до кори головного мозку і обумовлює характерний для даної хвороби симптом - загрудинна біль. Крім того, у розвитку стенокардії надається значення підвищеної активності симпато-адреналової системи.
Класифікація.
1. Стабільна стенокардія - а) напруги (із зазначенням функціональних класів)
-б) при ангіографічно інтактних судинах
2. Вазоспастична стенокардія (варіантна, Принцметала)
3. Нестабільна стенокардія: - а) вперше виникла;
-б) прогресуюча;
- в) рання післяінфарктна (від 3 до 28 діб).
Основним клінічним симптомом є біль за грудиною, рідше в ділянці серця. Характер болю різний. Багато хворих відчувають здавлення, стиснення, пекучий біль, тяжкість, а іноді ріжучий або гострий біль, який нерідко супроводжується відчуттям страху смерті. Біль ірадіює в ліве плече, ліву руку, ліву половину шиї і голови, нижню щелепу, межлопатковий простір, а іноді в правий бік або в верхню частину живота.
Біль виникає при ходьбі, інших фізичних навантаженнях. Хворий повинен зупинитись, і тоді біль через кілька хвилин припиняється. Болі можуть виникати при емоційному навантаженні, зміні погоди, після прийому їжі, при здутті кишечника, високому стоянні діафрагми. Тривалість болю від декількох секунд до 20-30 хвилин. Біль швидко (через 1-10 хв) зникає після прийому нітрогліцерину. При огляді звертає на себе увагу блідість шкірних покривів, з холодним потом. Під час нападу пульс ритмічний, часто спостерігається тахікардія, екстрасистолія, підвищення артеріального тиску. При перкусії та аускускультаціі серця можна не відзначити відхилень від норми. З боку крові відхилень від норми зазвичай не спостерігається.
При електрокардіографічному дослідженні під час нападу спостерігається патологічне зміщення сегмента ST горизонтально над або під ізолінією, згладжений двофазний або негативний зубець Т. Після закінчення нападу електрокардіографічна картина незабаром повертається до початкової.
Велоергометричну пробу проводять за методикою навантажень, які поступово наростають (починають з 25 Вт) протягом 3 хв. Потім навантаження збільшують на цю величину на кожному етапі до моменту припинення проби. Позитивними критеріями є: виникнення нападу стенокардії, поява задишки, зниження артеріального тиску, депресія або елевація сегмента ST більше ніж на 1 мм, аритмії, блокади. Коли не можливо застосовувати пробу з дозованим фізичним навантаженням, використовують фармакологічні проби з дипіридамолом, обзиданом, пропранололом. При введенні цих препаратів виникає швидкоминуча ішемія міокарда. Рідко використовують психоемоційну, холодовую пробу, та пробу з гіпервентиляцією легень. Локальні порушення скорочення міокарду внаслідок його ішемії визначаються за допомогою ехокардіографії.
Лікування. Обов'язковою складовою лікувальної програми є боротьба з факторами ризику, рухливий спосіб життя, дієта № 10. Медикаментозне лікування: 1) купування больового синдрому (нітрогліцерин, анальгетики), 2) запобігання нападу стенокардії (пролонговані нітрати - нітросорбід, кардікет, олікард, моносан, ефокс; бета-адреноблокатори - атенолол, метопролол, бісопролол, небіволол, карведілол; антагоністи кальцію - верапаміл, амлодипін, лерканідипін), 3) попередження тромбоутворення (антикоагулянти - гепарин, фраксипарин, еноксапарин; антиагреганти - аспірин, клопідогрель).
