Суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом: 1) заснування нового суб'єкта господарювання; 2) реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства; 3) примусового поділу (виділення) діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів відповідно до антимонопольно-конкурентного законодавства України.
Суб'єкт господарювання створюється і повинен діяти на підставі установчих документів, які мають відповідати установленим вимогам.
Однією з головних умов здійснення господарської діяльності є державне підтвердження законності входження суб'єктів до сфери господарського обігу. Процедура легітимації, тобто визнання державою відповідного статусу суб'єкта, включає такі елементи, як обов'язкова державна реєстрація, внаслідок чого виникає загальна компетенція, а також ліцензування та патентування, що спрямовані на забезпечення єдиної державної політики у сфері господарювання та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів, унаслідок чого виникає спеціальна правосуб'єктність.
Відповідно до загального порядку етапи державної реєстрації здійснюються в межах статтей 4, 23 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та включають таке: 1) резервування державним реєстратором найменування юридичної особи на підставі поданих засновником документів, що включає в себе заяви встановленого зразка та документів про оплату за резервування; 2) подання заявником - фізичною особою або засновником господарської організації (юридичної особи) або уповноваженою ними особою комплекту документів, чи надсилання їх рекомендованим листом з описом поштового вкладення; 3) перевірка державним реєстратором наданих йому документів по комплектності та повноті відомостей, відсутності в поданих документах підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; 4) внесення державним реєстратором відомостей про юридичну особу або фізичної особи - підприємця до Єдиного державного реєстру; 5) оформлення державним реєстратором і видача заявникові свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру; 6) передача державним реєстратором відомостей про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця до органів статистики, Державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування для взяття їх на облік.
Порядок реєстрації припинення діяльності суб'єктів господарювання, як і створення, визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Підприємство є таким, що припинилося, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію його припинення. Припинення діяльності підприємства може відбутися в разі прийняття ним рішення про припинення підприємницької діяльності; винесення судового рішення про припинення підприємницької діяльності на підставі визнання його банкрутом або проведення ним діяльності, що заборонена законом, чи неподання протягом року органам державної податкової декларації, документів фінансової звітності; винесення судового рішення про визнання фізичної особи, яка є підприємцем, недієздатною або при обмеженні її дієздатності; смерті підприємця або винесення судового рішення про оголошення його померлим або визнання безвісно відсутнім. Фізична особа позбавляється статусу підприємця здати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення її підприємницької діяльності
