Будь-яка трудова діяльність характеризується двома взаємозалежними елементами - фізичним і психологічним. Кожний вид діяльності висуває особливі вимоги до психологічних властивостей і стану працівників. Небезпечні фактори, обумовлені особливостями фізіології й психології людини, називаються психофізіологічними. До них ставляться: недоліки органів почуття (дефекти зору, слуху і т.п.); порушення зв'язків між сенсорними і моторними центрами; підвищена емоційність; втома (фізіологічна і психологічна); емоційні явища (конфліктні ситуації, стреси); необережність; відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у досягненні цілей, невдоволення оплатою праці, монотонність роботи, відсутність пізнавального моменту і т.п.); брак досвіду.
Для професій, пов'язаних з ризиком необхідно враховувати фактори, що визначають готовність до небезпек: недостатню психологічну підготовленість до екстремальних ситуацій; втрату пильності, ігнорування небезпеки, невміння вчасно неї розпізнати; переоцінку своїх можливостей, самовпевненість; відсутність почуття небезпеки; неврівноваженість і підвищена схильність до ризику; загальмованість реакцій; як низька активність, так і підвищена активність; схильність до паніки; довірливість; легковажність; гарячність; імпульсивність; низький інтелектуальний рівень.
Критичними станами називаються:
Стрес - це реакція організму на ситуацію, при якій він має потребу у функціональній перебудові та адаптації.
Фрустрація - сильна мотивація досягнення мети при наявності серйозної перешкоди (фізична - обмеженість волі; біологічна - старіння, хвороба і т.д.; моральна - норми і правила поведінки і т.п. ).
Конфлікт - відрізняється від фрустрації тим, що при фрустрації перешкоди аксіоматичні, а в конфлікті перешкода переборна, можна знайти рішення, компроміс.
Криза - це перешкода, стан, проблема, від яких неможливо піти.
Транс - це стан, при якому втрачається контроль тіла вольовими зусиллями.
Екстаз - стан ейфорії.
