Теорія держави і права посідає центральне місце у системі юридичних наук. Це визначається тим, що вона стосовно інших юридичних наук, є наукою: 1) загальнотеоретичною, оскільки вивчає найбільш загальні закономірності державноправової дійсності у всіх галузях юридичних знань, розробляє основні державноправові категорії і поняття, які розкривають сутність держави і права та є загальними для всієї юридичної науки; 2) узагальнюючою, оскільки її висновки за своєю природою є інтегративними і систематизованими знаннями, що їх накопичили окремі юридичні науки; 3) методологічною, оскільки її система підходів і методів, способів і прийомів наукового дослідження використовуються при вивченні державноправових явищ та при вирішенні наукових проблем у межах окремих юридичних наук. Отже, у взаємовідносинах теорії держави і права та інших юридичних наук існує своєрідна рівноправність, яка полягає у взаємному збагаченні і взаємній допомозі, у пізнанні закономірностей виникнення, розвитку і функціонування держави і права.
Важливе значення для теорії держави і права має її взаємозв'язок з філософією, яка є наукою про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Філософія формулює лише найзагальніші положення про державу і право, в той час як теорія держави і права вивчає державноправові інститути багатогранно, використовуючи при цьому її наукові досягнення та філософські категорії (сутність, зміст, форма, метод, система, структура та ін.). Теорія держави і права озброює філософію матеріалом, який дозволяє робити узагальнення і формулювати загальні принципи соціального прогресу та виробляти загальнометодологічні принципи дослідження окремих наук.
Теорія держави і права має тісні взаємозв'язки з соціологією — наукою, об'єктом дослідження якої є поведінка людей, практика окремих суспільних структур і груп, усі соціальні процеси, що відбуваються у суспільстві. За допомогою соціології теорія держави і права досліджує певні державноправові категорії, використовує результати соціологічних експериментів для підвищення соціальної ефективності норм права, засобів удосконалення державного апарату, пізнання причин і умов правопорушень, вивчення рівня правової свідомості та правової культури тощо. У межах соціології виник новий науковий напрям — соціологія права, яка розглядає правову систему з точки зору її тісного взаємозв'язку з життям, суспільною практикою. Особливо тісно теорія держави і права пов'язана з політологією — наукою, яка досліджує політику, політичні процеси та політичні системи світу. Політологія розглядає державу і право у практичному плані як результат боротьби за владу і як засоби її завоювання. Ґрунтуючись на політологічних даних про політичну систему суспільства, теорія держави і права розглядає її з точки зору місця та ролі у ній держави, характерних ознак і особливостей, що відрізняють її від партій, громадських організацій та інших ланок політичної системи, правових форм виникнення і діяльності держави. Нерозривний зв'язок існує між теорією держави і права та економічними науками, які вивчають систему виробничих відносин та економічні закони, аналізують ринкові відносини та ринкове господарство. Спираючись на положення і висновки економічної думки теорія держави і права розглядає усі державноправові явища в органічному зв'язку з економічними умовами життя людей, розкриває їх активний зворотній вплив на економіку. Інститути держави і права, виникаючи у відповідь на економічні потреби, виступають важливим фактором формування соціальноекономічних відносин. Також тісний зв'язок теорія держави і права має з історичними науками, які вивчають історію розвитку людської цивілізації у всій її різноманітності, досліджують конкретні факти державноправового життя народів, констатують етапи розвитку суспільства. Спираючись на дані історичних наук, теорія держави і права досліджує найбільш загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування державноправових явищ.
