Норма права — це загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки, яке встановлене або санкціоноване державою і спрямоване на врегулювання суспільних відносин шляхом надання їх учасникам юридичних прав і покладення на них юридичних обов'язків.
Класифікація: 1) за суб'єктами правотворчості-норми органів законодавчої влади; норми глави держави; норми органів виконавчої влади; норми органів судової влади; норми контрольнонаглядових органів; норми органів місцевого самоврядування; норми громадських об'єднань, трудових колективів та усього населення;
2) за предметом правового регулювання- норми права поділяються на норми конституційного, кримінального, цивільнопроцесуального, трудового, сімейного, кримінальнопроцесуального, адміністративного, цивільного й інших галузей права;
3) за методом правового регулювання (за способом встановлення диспозиції) норми права поділяються на:.імперативні норми права — це норми, де диспозиція формулюється органом держави, в якій чітко позначені дії і не допускається ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів;диспозитивні норми права — це норми, де суб'єктам права держава надає можливість самостійно встановлювати для себе певні взаємні права і обов'язки;бланкетні норми права — це норми, які відсилають суб'єктів права до норм інших нормативноправових актів, які необхідно виконувати;
4) за функціональною спрямованістю норми права поділяються на:регулятивні норми права — це норми, які безпосередньо спрямовані на здійснення правового регулювання суспільних відносин шляхом наділення їх учасників правами і покладанням на них юридичних обов'язків.У свою чергу регулятивні норми поділяються на зобов'язальні, заборонні і уповноважуючі (дозволяючі);охоронні норми права — це норми, які встановлюють санкції за порушення прав і невиконання обов'язків, передбачених регулятивними нормами;
5) за правовим (функціональним) призначенням норми права поділяються на:
норми матеріального права — це норми, які визначають зміст первинних прав і обов'язків суб'єктів права, їх правове становище і безпосередньо спрямовані на регулювання суспільних відносин;норми процесуального права — це норми, які регламентують порядок, форми й методи реалізації прав і обов'язків, передбачених у нормах матеріального права.
6) за терміном дії в часі норми права поділяються на постійні (норми невизначеної в часі дії) та тимчасові (норми визначеної в часі дії);
7) за сферою територіальної дії (дією в просторі) норми права поділяються на загальні (поширюються на територію всієї країни) та місцеві (поширюються на територію певної адміністративнотериторіальної одиниці);
8) за колом суб'єктів, норми права поділяються на загальні (поширюються на все населення або на всі органи і організації держави), спеціальні (поширюються на певне коло осіб) та виняткові (вилучають або усувають дію норми права щодо певних суб'єктів).
