Англо-американський тип (сім'я) правової системи або системи загального права -- сукупність національних правових систем, які мають спільні риси, проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі норми, сформульованої суддями в судовому прецеденті, який домінує як форма (джерело) права, у поділі права на загальне право і право справедливості, у визнанні закону лише після апробування його судовою практикою, у превалюванні процесуального права над матеріальним.
Загальне право в Англії сформувалося і укоренилося без випереджаючого впливу римського права — завдяки позитивним місцевим властивостям. Суд справедливості виник як правомочність монарха здійснювати через лорда-канцлера право пом'якшення суворих судових рішень, посилаючись на загальні принципи права, поняття добра і гуманізму, а не на конкретні прецеденти. Суд лорда-канцлера заповнював прогалини загального права. Лорд-канцлер втручався в розгляд справи «в ім’я справедливості». Він брався за справу лише тоді, коли міг застосувати санкції до відповідача, який порушив його розпорядження. До сфери дії права справедливості входили спори про нерухомість, відносини довірчої власності, справи про торгові товариства, про банкрутство, спадкування
Предметом загального права стали договірні відносини, інститути цивільно-правової відповідальності, кримінально-правові справи та ін
До джерел англійського права слід віднести правову доктрину — концептуально оформлену думку відомих учених із питань права. Система англійського права поділена на чотири категорії галузей по дві у кожній: право кримінальне і цивільне; право публічне і приватне; право матеріальне і процесуальне; право муніципальне і публічне міжнародне. Процесуальне право має явний пріоритет над матеріальним правом. У системі англійського права існують два види норм: законодавчі і прецедентні. Законодавчі норми, як і норми романо-гер-манської системи права, є правилами поведінки загального характеру. Прецедентні норми — судове рішення (або його частина) у конкретній справі. Закон в Англії — акт, прийнятий в установленому порядку в однаковій редакції обома палатами парламенту і санкціонований (підписаний) монархом.Існує потрійна система офіційних правових актів:1) закони, створені законодавчою владою (парламентом);2) правила, встановлені виконавчою владою (королевою та її міністрами);3) система прецедентних норм (прецедентне право), що виникають під час вирішення справ судами.Судова система. Палата лордів - це найвища судова інстанція, яка виступає як апеляційний суд, розглядає апеляції на рішення у цивільних справах усіх судів, а у кримінальних справах — судів Англії та Уельсу. Королівські суди розглядають виключно кримінальні справи, суди графств — цивільні справи. Високий суд правосуддя і Палата лордів розглядають усі справи, включаючи апеляції, що надходять із шотландських і північно-ірландських судів.
