Законність — це комплексне політико-правове явище, що відобра жає правовий характер організації суспільно-політичного життя, зв'я зок між правом і державою. Поняття "законність" характеризує пра вову дійсність, узяту під кутом зору практичної реалізації права, ідейно-політичних основ правової системи, її зв'язку з основними су спільно-політичними інститутами, з політичним режимом цього су спільства.
Законність можна визначити і як принцип, метод і режим суворо го, неухильного дотримання, виконання норм права всіма учасниками суспільних відносин (державою, її органами, суспільними й іншими організаціями, трудовими колективами, посадовими особами, гро мадянами та їх об'єднаннями). В той же час поняття законності охоп лює не лише дотримання й виконання нормативно-правових актів, але й відповідність всіх нормативно-правових актів Основному Зако ну — Конституції. Правопорядок — це заснована на праві і законності організація правового життя, що відображає якісний фактичний стан суспіль них відносин, врегульованих правом.
Особливості правопорядку: це стан упорядкованості правом сус пільних відносин; це порядок, передбачений нормами права; право порядок є результатом втілення в життя правових норм, їх реалізації; правопорядок забезпечується державою, йому притаманні єдність, стабільність. Це — реалізація законності, прав, свобод і обов'язків громадян; підпорядкованість суб'єктів нормам права у їх правових відносинах.
Правопорядок можна охарактеризувати як порядок, що забезпе чує стабільність громадського життя і соціальний прогрес. Оскільки він визначається правом і забезпечується державою, то закріплює найважливіші риси і сторони соціально-економічного ладу, систему політичних відносин.
