Система права - це внутрішня структура права, котра виражається в єдності й погодженості всіх діючих норм права даної держави, а також у їхньому розподілі по галузях і інститутам права. Основні структурні елементи системи права: а) норми права; б) інститути права, в) галузі права.
Система законодавства - цілісний і погоджений комплекс нормативно-правових приписів, що містяться в законах і розподілені залежно від предмета і метода правового регулювання по галузях та інститутах законодавства.
Система права і система законодавства співвідносяться як зміст і форма. Якщо поняття системи права характеризує сутнісну внутрішню сторону права - його зміст, то поняття системи законодавства відображає основну зовнішню сторону права.
Відмінності між національною системою права і національною системою законодавства:
Система права: 1) невидима, оскільки відображає внутрішню будову права; 2) динамічна; 3) становить систему норм, логічно поділених залежно від предмета і методу правового регулювання на галузі, підгалузі, інститути права; 4) формується об'єктивно відповідно до існуючих суспільних відносин;. 5) відсутня юридична чинність нормативно-правового матеріалу; 6) має лише галузеву, горизонтальну будову; 7) первинним елементом галузі права є норма права; 8) усі галузі права мають свої предмет і метод правового регулювання, де метод є визначальним; 9) включає норми права, вміщені не тільки в законах, айв інших джерелах права (правових звичаях, правових прецедентах, нормативних договорах та ін.).
Система законодавства: 1) видима, зовнішня форма вираження і закріплення системи правових норм; 2) статична система; 3) становить систему законодавчих актів, що складаються з нормативних приписів, поділених залежно від предмета регулювання за галузями і інститутами законодавства; 4) є суб'єктивно-об'єктивним явищем, оскільки виникає в результаті цілеспрямованої діяльності уповноважених суб'єктів (парламенту чи безпосередньо народу) і тому включає, окрім об'єктивного" ще і суб'єктивний момент; 5) існує юридична сила законодавчих актів (конституція володіє вищою юридичною силою стосовно кодексів, кодекси - стосовно звичайних законів і т. д.); 6) має як горизонтальну (галузеву), так і вертикальну (ієрархічну) будову - залежно від форми устрою держави; 7) первинним елементом законодавчого акта (як і галузі законодавства) є нормативний припис, що служить формою вираження норми права й укладений у статті акта; 8) у ряді галузей законодавства є лише предмет правового регулювання, а метод відсутній; 9) включає норми права, виражені в нормативних приписах законодавчих актів, що укладені в статті нормативного акта.
