Як у законодавчому, так і в тактичному плані під час проведення впізнання живої людини обов'язковою є присутність статистів. Згідно зі ст. 174 КПК України, "особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом із іншими особами тієї ж статі у кількості не менше трьох, які не мають різких відмін у зовнішності та одягу". Якщо особа, що пред'явлювана для впізнання, має якісь особливі помітні на відкритих частинах тіла ознаки, необхідно обрати такий спосіб її пред'явлення, який приховував би їх (шрам на шиї - всі особи, пред'явлювані для впізнання, повинні бути одягнути в речі, що закривають місце шраму; специфічна родинка чи шрам на висковій частині голови - всі одягнуті в головний убір чи зі спеціальною зачіскою). Сутність тактики такого впізнання людей полягає в активній демонстрації функціональних ознак (тобто лише в русі елементів зовнішності особи, що підлягає впізнанню). Така слідча дія повинна проводитися з особливою обережністю, аби ніщо не могло завдати прояву достатньо вираженої індивідуальності цих ознак. Пред'явлення для впізнання людини за усним мовленням здійснюють у випадках, коли впізнавач чув, але не бачив особи (наприклад злочинець був у масці або іншим способом приховував свою зовнішність). Для проведення такого пред'явлення для впізнання розроблено наступні тактичні рекомендації:1) в процесі попереднього допиту необхідно з'ясувати обставини, за яких особа чула голос, і його характерні особливості (тембр, сила, інтонація, темп, виразність, особливості мовлення, викликані дефектами, тощо);2) спеціаліст здійснює відбір осіб (статистів), голоси яких не мають різких відмінностей від голосу особи, що підлягає пред'явленню, а також (бажано разом зі слідчим) готує та розмножує відповідно до кількості осіб, що підлягають пред'явленню, текст (у якому є слова, фрази, які впізнавач раніше чув), виконаний машинописним способом;3) після ознайомлення з суттю слідчої дії, правами та обов'язками всіх учасників, окрім впізнавача, їх поділяють на дві групи, які розміщують у суміжних кімнатах, де головною вимогою є забезпечення візуальної ізоляції за звукопроникної перетинки (пересувна стінка, екран тощо), щоб було добре чути усне мовлення;4) після такого розміщення на обидві боки перетинки (з одного боку особи, пред'явлювані для впізнання, поняті, спеціаліст, помічник слідчого; з іншого слідчий, поняті та спеціаліст) слідчий запрошує до себе впізнавача, якого ознайомлює з суттю слідчої дії та інструктує для того, щоб той мовчки уважно вслухувався в усне мовлення, в ознаки голосу і лише після цього робив висновки);5) помічник слідчого, отримавши відповідний сигнал, починає почергово розмовляти з пред'явлюваними особами, при цьому особі, яка підлягає впізнанню, надається можливість вибору черговості прочитання тексту;6) на прохання впізнавача текст може бути виголошений декілька разів, при цьому слідчий може запропонувати кожному змінити силу голосу (підвищити, знизити його);7) впізнавач після прослуховування, вказує, чи впізнав він якусь особу за її усним мовленням, за якими саме ознакам;.8) бажано, щоб кімнату для такого впізнання було обладнано засобами звукозапису, а роботу з високоякісними мікрофонами та іншою технікою здійснював відповідний спеціаліст.
