Порядок допиту свідка: - встановлення особи свідка, що з'явився за викликом; - роз'яснення йому прав і обов'язків свідка; - роз'яснення змісту ст. 63 Конституції України; - попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання та відмову від показань; - встановлення стосунків свідка з іншими учасниками процесу; - пропозиція викласти відомі йому факти, що стосуються обставин справи; - поставлення у необхідних випадках доповнюючих, уточнюючих та контрольних запитань; - попередження в кінці допиту (у необхідних випадках) про нерозголо-шення даних попереднього розслідування. Тактика допиту свідка залежить від конкретної слідчої ситуації - чи є свідок добросовісним, і чи бажає він давати правдиві показання. Тактика допиту добросовісного свідка спрямована на підтримання безконсрліктної ситуації та наданням йому допомоги у повному та об'єктивному висвітленні відомих йому обставин справи. Під час допиту добросовісного свідка, який не може пригадати всі обставини сприйнятої події, або добросовісно помиляється щодо окремих обставин, може бути застосована система тактичних прийомів, спрямована на актуалізацію забутого у пам'яті свідка, а також пред'явлення доказів. Інша тактика обирається слідчим під час допиту у конфліктній ситуації -коли свідок є недобросовісним і не бажає повідомляти правду. Тактика допиту недобросовісного свідка включає: - встановлення причин та мотивів, що спонукають свідка давати неправдиві показання (зговір з обвинуваченим, страх, зацікавленість у наслідках розслідування, бажання не розголошувати свою неправильну поведінку, сором тощо).Встановлення цих мотивів може допомогти слідчому їх усунути та отримати правдиві свідчення; - переконання свідка у необхідності дати правдиві свідчення (роз'яснення його ролі у розкритті злочину, нагадування про кримінальну відповідальність за КК України, роз'яснення необхідності запобігти притягненню невинної особи до кримінальної відповідальності тощо); - пред'явлення речових доказів, показань інших осіб, які можна вважати об'єктивними; -деталізацію показань допитуваного; - спостереження за поведінкою свідка та його психофізіологічними реакціями. Під час проведення допиту потерпілого слідчий може застосувати такі ж тактичні прийоми, як і під час допиту свідка. Тактичні особливості допиту потерпілого обумовлюються його процесуальним становищем та психічним станом у момент сприйняття подій, що мали місце.
