пользователей: 30398
предметов: 12406
вопросов: 234839
Конспект-online
РЕГИСТРАЦИЯ ЭКСКУРСИЯ

35.Криміналістичне почеркознавство й авторознавство. Класифікація ідентифікаційних ознак письма і почерку.

Криміналістичне дослідження письма (судове по-черкознавство) — це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає закономірності письма, процес його дослід¬ження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирішує інші завдання почеркознавчої експертизи. Судове почеркознавство вивчає письмо з метою вирішен¬ня ідентифікаційних і неідентифікаційних (діагностичних) завдань.

Властивості почерку (індивідуальність та відносна сталість) пов'язані з динамічним стереотипом (нейрофізіологічною основою навичок). Графічний навик охоплює три головні групи навичок:1) технічні навички (спосіб техніки письма);2) безпосередньо графічні навички (вміння зображува¬ти літери (цифри), об'єднувати їх в слова);3) орфографічні навички (вміння визначати фонеми (звуки) та відображати їх письмовими знаками). Зовнішні прояви відносно стійких навиків письма, що відбиваються в рукописі, складають систему ідентифіка¬ційних ознак письма, яка охоплює ознаки письмової мови, топографічні ознаки письма та ознаки почерку. Причому, для кожної особи ця певна сукупність ознак є неповторною. Ознаки письмової мови поділяються на загальні та окремі. До загальних ознак відносяться такі, як: рівень во¬лодіння письмовою мовою (високий, середній, низький); ступінь розвитку граматичних та стилістичних навичок (високий, середній, низький); довжина речень (велика, се¬редня, мала); переважаючі типи речень (прості, складні); використання фразеологічних засобів; лексичні ознаки та обсяг словникового запасу та ін. До окремих граматичних ознак письмової мови нале¬жать орфографічні чи пунктуаційні помилки, своєрідність побудови окремих речень, наявність у реченнях стилістич¬них чи синтаксичних помилок (вживання архаїзмів, діа¬лектизмів, жаргону, скорочень, професіоналізмів, тавтоло¬гії тощо). Ознаки письмової мови мають важливе ідентифікацій¬не значення для встановлення авторства письма, а також допоміжне значення — для ідентифікації особи за почерком. Топографічні ознаки письма характеризують особли¬вості розміщення тексту в цілому або окремих його частин — це стійкі звички розміщення тексту. Ознаки почерку поділяються на загальні та окремі. За¬гальні ознаки характеризують почерк як систему рухів. До них належать:1) виробленість почерку — відбиває здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при ви¬конанні письмових знаків і з'єднань їх.2) складність почерку — свідчить про те, якими руха¬ми виконуються письмові знаки, про конфігурацію їх бу¬дови; розрізняють простий, спрощений і ускладнений;3) нахил почерку — залежить від напрямку згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів;4) розмір почерку — визначається висотою малих літер;5) розгін почерку — характеризує протяжність (роз¬мір) руху по горизонталі й визначається відношенням ши¬рини знаків до їх висоти, а також відстанню між письмо¬вими знаками. 6) зв'язність почерку — полягає в безперервності ви¬конання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова.7) натиск почерку — характеризує інтенсивність і розміщення зусиль на пишуче приладдя при виконанні письмових знаків;8) переважаюча форма і напрямок рухів — форма ру¬хів буває прямолінійна і криволінійна;Окрема ознака почерку — це характеристика рухів, що виявляється при виконані окремих літер чи їх окремих елементів. Виокремлюють певні групи рухів, які викорис-товуються для вивчення окремих ознак почерку:1) форма траєкторії рухів при виконанні письмових знаків та їх елементів (дуго-, круго-, петлеподібна);2) напрямок рухів (зліва направо, зправа наліво, пра¬во- чи лівоокружний тощо);3) протяжність рухів;4) спосіб початку (з крапки, завитка, петлі) та закін¬чення руху;5) вид з'єднання елементів у літері (примикаючий, ін-тервальний тощо);6) кількість рухів;7) послідовність рухів; 8) розміщення точки перетину рухів відносно лінії рядка або інших елементів знака;9) складність рухів тощо.Окремі ознаки почерку мають важливе ідентифікацій¬не значення, оскільки вирізняються своєрідністю та стій¬кістю. Такі ознаки зберігаються навіть при навмисному зміненні особою свого почерку.  Авторознавча експертиза — це різновид криміналіс¬тичної експертизи, під час якої досліджується текст доку¬ментів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. При цьому вирішуються питання ідентифікаційного та діагностичного характеру. Основним завданням авторознавчої експертизи є іденти¬фікація автора тексту. Даною експертизою можуть також встановлюватися (найчастіше в імовірній формі) деякі со¬ціально-біографічні риси автора тексту (його рідна мова, рі¬вень освіти, володіння науковим, діловим або іншим функ¬ціональним стилем мови). Об'єктами дослідження є письмова мова та мовні навички (загальні — лексико-фразеологічні, синтаксичні, стилістичні, орфографічні, пунк-туаційні, а також окремі — використання певних мовних засобів, мовні помилки тощо).

 

 


27.05.2014; 21:02
хиты: 176
рейтинг:0
Профессии и Прикладные науки
право
для добавления комментариев необходимо авторизироваться.
  Copyright © 2013-2024. All Rights Reserved. помощь