Під криміналістичною інформацією слід розуміти будь-які дані, повідомлення, відомості про теоретичні основи і механізм виникнення ідеальних та матеріальних слідів, методи, засоби, прийоми і рекомендації їх використання для пізнання події злочину і встановлення об'єктивної істини.
Згідно з дослідженнями, проведеними В. Г. Гончаренко, В. К. Лисиченко, М. В. Салтевським, М. С. Польовим, М. Н. Хлинцовим, криміналістична інформація може бути класифікована таким чином: за джерелом отримання (гомологічна, предметна, документальна, машинна; за характером структури (натуральна, нормалізована, комплексована, де-компонована, генерована, дискретна, квантоівана, кодована);
за фізичною природою (зорова, слухова, смакова, та інша);
за формою подання (вербальна, буквеннознакова, цифрова, графічна, іконічна, магнітна, голографічна, відеозапис, перфозапис); за носіями (матеріальна, ідеальна); за структурними елементами події злочину (суб'єктивна, об'єктивна, модальна); за спрямуванням руху і призначенням (пізнавальна, управлінська) (1) Інформація, одержана оперативно-розшуковим шляхом, не має доказового значення, але вона в окремих випадках необхідною передумовою для проведення слідчих дій.
Крім того, спосіб отримання криміналістичної інформації може бути покладений в основу поділу її ще на два різновиди:
Доказова інформація, тобто будь-які фактичні дані, що мають значення для боротьби зі злочинами і одержані за допомогою складо вих частин гласної методики її здійснення у порядку, передбаченому
діючим кримінально-процесуальним законодавством. Орієнтовна інформація — будь-які фактичні дані, що мають зна чення для боротьби зі злочинами і одержані за допомогою складових частин гласної методики її здійснення, але з порушенням порядку, пе редбаченого діючим кримінально-процесуальним законодавством, чи у позапроцесуальній діяльності.
