Історію розвитку криміналістики України у XX столітті можна розділити на три періоди:
- 1920-1945 pp. - створення експертних установ (Харківський НДІ судової експертизи, засновник - М.С. Бокаріус; кабінет науково-судової експертизи в Одесі, засновник - МП Макаренко), оснащення відділів розшуку засобами криміналістичної техніки;
- 1945-1970 pp. - розробка теоретичних основ криміналістичної науки. Даний період пов'язаний з іменами таких видатних вчених, як В.Г. Гончаренко, В.-. Коновалова, С.М. Потапов, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай та ін.
- 1970-2000 pp. - перегляд, уточнення, доповнення загальних постулатів криміналістики, розробка окремих теорій та криміналістичних методик розслідування злочинів.
1 етап- Народний Секретаріат проголошеної в Харкові Української Народної Республіки на всій її території 4 січня 1918 р. скасував стару судову систему, поліцейські та слідчі апарати. Починаючи з грудня 1918 р. декретом Тимчасового робітничо-селянського уряду України було створено Всеукраїнську Надзвичайну комісію, 14 лютого 1919 р. було прийнято "Тимчасове положення про народні суди і революційні трибунали", а 1 березня 1919 р. — про Народний комісаріат юстиції (НКЮ), який контролював діяльність судів і слідства. Для цього у структурі юстиції було створено контрольно-слідчий відділ.
У 1922 р. губернські відділи розшуку були обладнані засобами дактилоскопування та фотографування. У 1923 р. було запроваджено реєстрацію всіх покараних позбавленням волі та примусовою працею. У жовтні 1925 р. кабінети науково-судової експертизи були перетворені на інститути науково-судової експертизи. Відтоді, власне, і почалася плідна науково-дослідна та експертна діяльність українських експертних установ, на базі яких сформувалася перша українська школа криміналістів, до якої входили професори М. Бокаріус, В. Фа-ворський, М. Петров, М. Макаренко, М. Матвєєв, Ю. Сапожников та ін.
Другий етап розвитку криміналістики пов'язаний з відбудовою народного господарства України у складі СРСР, здійсненням нової економічної політики. Цей період характеризується зростанням рівня злочинності, посиленням репресій з боку як центральних, так і місцевих органів влади.
Третій етап розвитку криміналістики в Україні почався після Другої світової війни з відновлення діяльності інститутів судових експертиз, які було зруйновано, а обладнання пограбоване за часів тимчасової окупації. У воєнний час більшість учених цих інститутів були евакуйовані, багато пішли на фронт. Окремі співробітники перебували в окупації і навіть намагалися налагодити здійснення судових експертиз.
Важливою віхою цього етапу розвитку криміналістики України є фундаментальна праця С. Гика "Криміналістика", опублікована в 1948 р. українською мовою.
Експертні установи в Україні – Кмївський, Харківський, Олеський інститути науково-судової експертизи.