Трудові відносини поділяються на індивідуальні (які складаються між наймачем та працівником) і колективні (між наймачем та працівниками з приводу укладення й виконання колективних договорів).Джерелами регулювання трудових відносин з "іноземним елементом" є: національне законодавство; міжнародні акти; звичаєве право, судова практика, правова наука; трудові договори (контракти), колективні договори; інші угоди. 1.Національне законодавство. Трудові кодекси - це основне джерело регулювання відносин у багатьох державах. Вони мають як матеріально-правові норми, спрямовані на регулювання вказаних відносин (Кодекс праці Франції), так і колізійні (Трудовий кодекс Болгарії). Цивільні кодекси окремих держав можуть містити норми трудового права або ж у трудовому законодавстві можуть бути вказівки про поширення на трудові відносини норм цивільного права (Бельгія, Франція, ФРН, Італія). Закони з міжнародного приватного права (ст. 20 Албанії, ст. 33 Польщі, статті 51-53 Угорщини, статті 115, 141 Швейцарії та ін.) містять колізійні норми, які застосовуються до трудових відносин.Інші нормативно-правові акти міжнародного приватного права (про інвестиційну діяльність, вільні (економічні) зони, працю іноземних спеціалістів, зайнятість населення, міграцію, представництва та ін.) також можуть мати норми для регулювання трудових відносин. 2.Міжнародні акти. Побудовані з допомогою матеріально-правового чи колізійного методу, поділяються на дво - чи багатосторонні міжнародні договори, зміст яких повністю або частково присвячено регулюванню трудових відносин з "іноземним елементом"( в актах ООН, МОП, Ради Європи, ЄС). Серед багатосторонніх слід назвати Угоду про співробітництво у сфері охорони праці; Угоду про порядок розслідування нещасних випадків на виробництві, що сталися з працівниками при їх знаходженні поза державою проживання;; Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників-мігрантів; Угоду про гарантії прав громадян у сфері виплати соціальних платежів, компенсаційних виплат сім'ям з дітьми та аліментів (усі Угоди від 1994 р.). 3.Звичаєве право, судова практика, правова наука є формами встановлення матеріально-правових та колізійних норм у державах їх застосування.Трудові договори (контракти), колективні договори можуть містити вказівку на законодавство, яке слід застосовувати до трудових відносин 4.Рекомендації МОП,Організації економічного співробітництва та розвитку.
