За наслідками розгляду касаційної скарги (подання) суд касаційної інстанції приймає Постанову, у якій мають бути зазначені:
1) найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;
2) найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу (подання);
3) найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарського суду, рішення чи постанова якого оскаржується, номер справи; дата прийняття рішення або постанови, прізвище судді (суддів);
4) стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення чи постанови апеляційного господарського суду;
5) підстави, на яких оскаржено рішення чи постанову;
6) доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (подання);
7) мотиви, за якими касаційна,інстанція не застосовує закони чи інші нормативні правові акти, на які посилалися сторони, а також закони й інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення;
8) у разі скасування чи зміни рішення, постанови — мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;
9) висновки за результатами розгляду касаційної скарги (подання);
10) дії, що їх мають виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передання справи, на новий розгляд;
11) новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.
Прийнята касаційною інстанцією постанова набирає законної сили з дня її прийняття і надсилається сторонам у справі у 5-денний строк із дня її прийняття.
Вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права має бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.
Питання про відстрочку чи розстрочку виконання постанови або ухвали касаційної інстанції за наявності обставин, передбачених ч. 1ст. 121 ГПК України, вирішує сама касаційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі до винесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарського суду першої інстанції. У цих випадках припис про відстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали чи постанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови. Питання про відстрочку чи розстрочку виконання постанови касаційного суду та порядку її виконання вирішується господарським судом касаційної інстанції одночасно з прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення, про що зазначається в постанові. В інших випадках, тобто коли відповідну заяву подано після прийняття постанови судом касаційної інстанції, зазначені питання вирішуються господарським судом, який розглядав справу в першій інстанції, з винесенням ухвали на підставі ст. 121 ГПК України.
Згідно з вимогами ст. 121-1 зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції. Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не має права зупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.
