Відповідно до статті 111-9 ГПК касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право: — залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) — без задоволення; — скасувати рішення першої інстанції чи постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення; — скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, передбачених частиною другою статті 111-10 ГПК; — скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково; — змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції; — залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Підстави для скасування або зміни рішення чи постанови передбачені статтею 111-10 ГПК. Підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду чи постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо: — справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів; — справу розглянуто судом за відсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; — господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав та обов’язків осіб, які не були залучені до участі у справі; — рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові; — рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу; — рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч.4 ст. 17 ГПК.
