Стаття 107. Право касаційного оскарження
Сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на:
1) рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду;
2) ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
Крім сторін, а також третіх осіб, які беруть участь у процесі, право на подання касації у господарському процесі має прокурор. При цьому касація подається останнім у формі касаційного подання, а не касаційної скарги. Крім того, закон визначає перелік обмежень для прокурора у процесі перегляду судових рішень у касаційному порядку. По-перше, прокурор має право подати касаційне подання у всіх випадках, коли він брав участь у розгляді справи. При цьому необхідно пам'ятати, що прокурор вступає у господарський процес декількома способами: по-перше, він має право сам подати позов у порядку, передбаченому ст. 2 ГПК України, вступає у процес виключно в інтересах держави, повинен обгрунтувати захист інтересів
держави, вказати в чому саме вони порушені, а також державний орган, уповноважений від імені держави здійснювати відповідні функції; по-друге, він має право вступити у вже розпочатий процес в інтересах держави. Крім цих випадків, прокурор також має право надати касаційне подання на судове рішення господарського суду, яке вступило у законну силу, якщо вважає, що цим рішенням порушені інтереси держави. У цьому випадку прокурор повинен обґрунтувати своє подання відповідно до вимог, вказаних вище.
Право касаційного оскарження отримує не кожна особа, просто відзначена у судовому рішенні. Недостатньо, щоб в тексті рішення були встановлені які-небудь факти, які стосуються прав та обов'язків особи, яка не бере участі у справі. Мова йде лише про право осіб, які не беруть участі у справі, оскаржувати ті рішення господарських судів, в яких про права та обов'язки цих осіб зазначається в резолютивній частині рішення. Оскільки рішення суду, яке набрало законної сили, виходячи з конституційних основ правосуддя, є обов'язковим для виконання на всій території України, то справедливо робить держава, надаючи особам, яких не допустили до участі у процесі і щодо яких порушили принципи законності, справедливості та змагальності, право поновити свої порушені права у господарському процесі.
