Відповідно до ч. 1 ст. 82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю чи частково) господарський суд приймає рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення викладається в письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до справи. До опису матеріалів справи вносяться відповідні дані. Цей конверт може бути відкрито лише суддями, які переглядають рішення (ухвалу, постанову) в апеляційному або касаційному порядку.
На підставі ст. 124 Конституції України та ч. 1 ст. 84 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов’язковими на всій її території. Законодавець наділив господарський суд досить широкими правами, якими він може скористатися, приймаючи рішення. — ст. 83 ГПК України.
Рішення господарського суду складається з чотирьох частин:
1) вступна частина — зазначаються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. Якщо справа розглядається на підприємстві чи організації, про це також зазначається у вступній частині;
2) описова частина — має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд і дослідження доказів та ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження); V
мотивувальна частина — зазначаються обставини справи, встановлені господарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими господарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким госпо- дарський суд керувався, приймаючи рішення; обґрунтування відстрочки чи розстрочки виконання рішення;
4) результативна частина: має містити висновок про задоволення позову чи відмову в позові повністю або частково за кожною із заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання якихось обставин (умовне рішення).
При розгляді, що виник при укладенні або зміні договору, в результативній частині зазначається рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір — умови, на яких сторони зобов’язані укласти договір, із посиланням на поданий позивачем проект договору. В результативній частині рішення зазначається про визнання договору недійсним у випадках, передбачених п. 1 ст. 83 ГПК України.
При задоволенні заяви про визнання акта недійсним у результативній частині зазначаються найменування акта й органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частиш). В результативній частині зазначається про розподіл судових витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету. Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, у рішенні зазначається, як вирішено спір щодо кожного з них. При розгляді первісного й зустрічного позовів у рішенні зазначаються результати розгляду кожного з позовів. Прийняте рішення оголошується суддею в судовому засіданні після закінчення розгляду справи. Але за згодою сторін суддя може оголосити тільки вступну та результативну частини рішення, про що зазначається у протоколі судового засідання.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а в разі, коли в судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дНя підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
