Відзив на позовну заяву належить до тих процесуальних засобів, за допомогою яких відповідач у справі має можливість захищати свої інтереси проти пред’явленого до нього позову.
Право відповідача надати відзив на позов є свого роду реалізацією в господарському судочинстві принципів змагальності та процесуальної рівності, закріплених у Конституції України, ЗУ «Про судоустрій України» і Господарському процесуальному кодексі України. Відзив на позовну заяву належить до спеціальних засобів, які можуть бути використані тільки відповідачем.
Відзив підписується повноважною особою відповідача чи його представником і має містити:
- найменування позивача і номер справи;
- мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (в тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.
Відзив на позовну заяву відіграє важливу роль у господарському процесі, оскільки містить мотивовані пояснення відповідача, якими повністю або частково визнаються, відхиляються або спростовуються 1 позовні вимоги, і це дає можливість:
- судді при підготовці справи до розгляду детально ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися з порядком ведення судового засідання;
- позивачу ознайомитися із запереченнями відповідача проти позову та визначитися, чи є доцільним надалі підтримувати позовні вимоги, чи є необхідність зміни підстави або предмета позову, зменшення розміру позовних вимог тощо.
Відповідно до ст. 61 ГІІК України питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.