В господарському процесуальному законодавстві речові докази визначаються як предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для
правильного вирішення спору (ст. 37 ГПК).
Очевидно, що законодавством не може бути передбачений вичерпний перелік предметів (об'єктів), які здатні виступати в якості речових доказів при розгляді господарської справи. Предмети використовуються як речові докази тому, що володіють здатністю до відображення подій, явищ, дій, бездіяльності, які мали місце в минулому. Відображення проявляється у вигляді змін якостей предмету, відбитків, слідів тощо. Речовий доказ може виступати як власне доказ і одночасно як об'єкт спору. В цьому випадку суд повинен застосувати заходи, які направлені на збереження майна шляхом накладання на нього арешту.
Речові докази надаються сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, вимагаються від вказаних осіб, а також від осіб, які не беруть участі у справі. Порядок витребування речових доказів є схожим із витребуванням письмових доказів. Спосіб дослідження речового доказу залежить від його розміру та інших якостей. Одні докази можуть бути доставлені до суду і там піддані дослідженню. Інші (земельні ділянки, будівлі тощо) — з відомих причин не можуть бути доставлені до суду, і досліджуються в місці їх знаходження.
Речові докази зберігаються у справі або за описом здаються до камери схову речових доказів господарського суду. При цьому речові докази, які не можуть бути доставлені до господарського суду, зберігаються в місці їх знаходження. Вони повинні бути описані, при необхідності — сфотографовані. Крім того, може бути призначений зберігач майна, з яким укладається відповідний договір, а суд здійснює контроль за дотриманням умов зберігання майна. Витрати на зберігання речових доказів розподіляються між сторонами за правилами, встановленими ГПК.
За загальним правилом, яке визначено ст. 40 ГПК, речові докази, які знаходяться в господарському суді, після вирішення спору повертаються підприємствам та організаціям, від яких їх було одержано, або передаються стороні, за якою господарський суд визнав право на ці речі.
