Процесуальний строк — це встановлений законом або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути здійснена та чи інша процесуальна дія або закінчена певна частина провадження по справі (слід відрізняти строки, встановлені господарським процесуальним законодавством від строків, встановлених матеріальним правом, наприклад, строків позовної давності, встановлених Цивільним кодексом України).
Не можна недооцінювати значення строків у господарському процесі. Будь-який строк, незалежно від способу його встановлення, призначення та тривалості, має велике значення. Перш за все, строки є найважливішим засобом, що слугує для стійкості права взагалі і впорядкуванню суспільних відносин, без якого практично неможливо уявити жодного нормативного акту, якою б юридичною силою він не був наділений. Встановлення в законі порядку обчислення, продовження і поновлення строків обумовлюється необхідністю досягнення завдань господарського процесу та забезпечення законних інтересів і прав його учасників.
Встановлення в законі процесуальних строків полягає в тому, щоб термін господарського процесу не був надмірним, а швидкість не перетворювалась би в невиправдану поспішність, щоб часові межі господарського судочинства дозволяли б всім її учасникам реалізувати свої повноваження, а органам, які безпосередньо провадять ГС - вирішити покладені на них завдання.
Процесуальні строки є необхідним організаційним заходом, що забезпечує оперативність та ефективність розслідування, а також судового провадження. Організуюче значення встановлених законом строків визначається тим, що вони забезпечують достатній час та обумовлюють необхідні темпи вирішення завдань, які стоять перед органами та посадовими особами, що безпосередньо провадять судове провадження. Без наявності встановлених господарським процесуальним законом строків, без їх належного дотримання при здійсненні господарського судочинства виникатимуть безліч порушень прав та законних інтересів особи, які усунути і поновити дуже складно, а іноді неможливо.
