Учасники господарського процесу — це суб’єкти, дії яких можуть сприяти правильному і швидкому розгляду спору, захисту прав та інтересів, що охороняються законом, господарюючих суб’єктів.
Усіх учасників господарського процесу залежно від правового стану можна поділити на кілька груп. Перша група — господарські суди (судді), які безпосередньо вирішують конкретну справу. До другої групи відносяться учасники господарського процесу, яких закон визначає особами, що беруть участь у справі. Такими є сторони (позивач і відповідач), треті особи, що заявляють самостійні вимоги на предмет спору чи не заявляють їх, прокурор, державні та інші органи, які виступають на захист чужих інтересів у силу покладених на них законом функцій. Третю групу становлять особи, які сприяють здійсненню правосуддя, нормальному процесу вирішення. Вони не сучасниками господарського спору, закон визначає їх як інших осіб, які беруть участь у справі. Це . посадові особи й інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для надання пояснень із питань, що виникають під час розгляду справи, судові експерти, перекладачі, представники й інші.
їхній інтерес у процесі може бути спрямований на захист своїх прав чи охоронюваних законом інтересів або прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб у передбачених законом випадках. За цим критерієм виділяють матеріально-правовий інтерес і суспільний інтерес/державний, службовий, функціональний).
Інтерес кожного учасника у справі є юридичним, тобто таким, що є підставою для участі у справі й у той же час відрізняється від інтересу інших учасників, що передбачає наділення особи специфічним комплексом процесуальних прав та обов’язків. І цю обставину необхідно враховувати при вирішенні питання про місце у процесі тієї чи іншої особи.
Матеріально-правовий інтерес до процесу існує об’єктивно й означає можливість впливу судового рішення на права, обов’язки учасників. Відсутність можливості такого впливу свідчить про те, що особа не має юридичного інтересу до процесу і, відповідно, не може в ньому брати участь.
Склад учасників судового процесу визначено р. IV ГПК України. Основними учасниками судового процесу є сторони. Саме наявність двох сторін, між якими виник спір щодо оспорюваного чи порушеного права, є характерною і визначальною ознакою судового провадження. Як зазначалося вище, важливою ознакою сторін є юридична зацікавленість. Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Юридичну зацікавленість у процесі має не лише позивач, для якого вона полягає в отриманні того блага, яке принесе йому рішення господарського суду про задоволення позову (матеріально-правовий інтерес), і винесенні господарським судом відповідного рішення про задоволення позову (процесуальний інтерес).
Протилежну за змістом юридичну зацікавленість має відповідач, для якого матеріально-правовий інтерес полягає у встановленні рішенням господарського суду відсутності будь-яких правових обов’язків перед позивачем, а процесуальний — у винесенні господарським судом рішення про відмову в позові. Стосовно правосуддя в господарських відносинах юридичну зацікавленість підприємств та організацій необхідно розглядати як об’єктивно існуюче явище, яке виражається в такому відношенні, за яким права й обов’язки сторін знаходяться залежно від рішення господарського суду. Саме в поширенні дії рішення господарського суду на права й обов’язки сторін і полягає сутність юридичної зацікавленості.
