Засади кримінально-процесуального права – це закріплені в правових нормах вихідні положення, що відбивають панівні в державі політичні та правові ідеї і визначають сутність організації і діяльності компетентних державних органів щодо досудового розслідування і судового розгляду кримінальних справ.
Ознаки засад кримінально-процесуального права:
1)вони втілені у формі правових норм. Не можна вважати принципами ті наукові та політичні ідеї, що не дістали відображення у нормах права;
2)норми-принципи є не вивідними, а навпаки – із них виводяться всі інші норми кримінально-процесуального права (які перебувають «під нормами-принципами»);
3)вони є найзагальнішими, фундаментальними правовими положеннями;
4)на їх основі побудована і діє вся кримінально-процесуальна система (ця ознака принципів характеризує процес із середини);
5)вони характеризують кримінальний процес у цілому – ззовні;
6)норми-принципи діють на всіх або на більшості стадій кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії – судовому розгляді кримінальної справи;
7)порушення одного принципу, як правило, призводить до порушення інших принципів і тим самим до порушення законності при провадженні у кримінальній справі;
8)недотримання хоча б одного принципу спричиняє скасування прийнятих у справі рішень та інші негативні наслідки.
Класифікація:За юридичною силою джерела, в якому їх закріплено:
- конституційні – в Конституції України (головним чином у розділі 2 та в ст. 129);
- спеціальні (інші) – в інших законах, передусім, у КПК. Поділ засад процесу на конституційні та спеціальні зовсім не означає, що одні із них (конституційні) є головними, а інші (спеціальні) – другорядними. Всі вони мають у кримінальному процесі однакові юридичну силу і значення.
Залежно від поширеності на функціональні частини кримінально-процесуальної діяльності розрізняють засади:
- обвинувачення (переслідування);
- захисту;
- правосудця (вирішення справи).
Залежно від поширеності на галузі права засади поділяють на:
- загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад, засада законності), але виявляються з певними особливостями в кримінально-процесуальному праві;
- міжгалузеві – діють у кількох галузях права (наприклад, засада змагальності) і також по-особливому – в кримінально-процесуальному праві;
- галузеві – діють лише в межах кримінального процесу (наприклад, засада розумності строків).
Залежно від організаційної побудови кримінального процесу засади поділяють на:
- суто організаційні (наприклад, призначення слідчих і прокурорів, централізація та єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначення суддів тощо)
- організаційно-функціональні (наприклад, засада одноособовості і колегіальності, нагляду вищестоящих суддів за судовою діяльністю нижчестоящих)
- функціональні, суто кримінально-процесуальні (наприклад, засада презумпції невинуватості, змагальності тощо)
