Кримінально - процесуальні документи – це письмові документи , складені на підставі кримінально- процесуального закону уповноваженим на те суб ’єктом у зв ’ язку із виконанням процесуальних дій або прийняттям процесуальних рішень , у якому зафіксована інформація про хід і результати кримінально-процесуальної діяльності. Основні види кримінально-процесуальних документів : постанова, протокол , ухвала , вирок , обвинувальний акт.
Так, кримінально- процесуальні документи можна класифікувати:
1) за процесуальним значенням ( основні та допоміжні). Основні становлять підсумок певної діяльності. Як правило, ними закінчуються стадії судочинства (постанова про закриття кримінального провадження , обвинувальний акт, вирок та ін .). В них можуть вирішуватися і другорядні питання ( наприклад, у вироку вирішується питання про речові докази ). Допоміжні акти , хоча і не є підсумковими, але також є дуже важливими , оскільки вони забезпечують законне і обґрунтоване
прийняття основного рішення , дають можливість учасникам процесу здійснювати свої права, тощо. Вони завжди передують прийняттю основного рішення і можуть бути як початковими ( протокол усної заяви про кримінальне правопорушення), так і проміжними, які приймаються під час кримінального провадження (протокол допиту, протокол огляду , постанова про призначення експертизи та ін .);
2) за імперативністю складання ( обов ’ язкові та факультативні). Обов’язкові – це ті з них , які завжди складаються з додержанням безумовної вимоги законодавця у будь -якому кримінальному провадженні чи у певній категорії кримінальних проваджень. Факультативні – це документи , які складаються не в усіх кримінальних провадженнях;
3) за місцем складання ( ті , що складаються в службових приміщеннях органів досудового розслідування, прокуратури, суду та ті , що складаються поза їх межами).