У відповідності з п. 7 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року дається визначення суб’єкта владних повноважень, яким є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З’ясуємо поняття «орган державної влади». Таким необхідно розуміти колегіальні та (або) одноособові органи, які наділені юридично визначеними державно-владними повноваженнями та необхідними засобами і механізмами для виконання функцій і завдань держави. Ці органи формуються шляхом виборів і створюються державою, мають відповідну внутрішню організаційну структуру. Їх можна класифікувати за наступними критеріями:
- за способом формування: а) виборні (Верховна Рада України, Президент України); б) призначувані (Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України, Генеральна Прокуратура України, Вища Рада Юстиції, Центральна виборча комісія, Національна Рада з питань телебачення і радіомовлення, місцеві державні адміністрації тощо);
- за територією, на яку поширюється юрисдикція: а) загальнодержавні (Верховна Рада України, Президент України, Верховний Суд України та ін.); б) місцеві (локальні – Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, місцеві суди та ін.);
- за складом:а) колегіальні (Верховна Рада України, Конституційний Суд України, Кабінет Міністрів України тощо);б) одноособові (Президент України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);
- за характером повноважень:а) державні органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів України);
- державні органи спеціальної компетенції (центральні органи виконавчої влади);
- за поділом на гілки влади:а) законодавчі (Верховна Рада України);б) виконавчі (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації); в) судові;
- за функціями і правовими формами діяльності: а) правотворчі (Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України); б) правозастосовчі (Кабінет Міністрів України, міністерства, місцеві державні адміністрації); в) правоохоронні (МВС України, СБУ); г) контрольно-наглядові (генеральна прокуратура України).
Стосовно органів місцевого самоврядування слід зазначити, що це виборні та інші органи територіальних громад, наділені відповідними повноваженнями вирішувати питання місцевого значення. Вони не входять до органів державної влади. З організаційно-структурного погляду здійснення повноважень місцевого самоврядування органами державної влади і державними посадовими особами не допускається.
До посадових осіб органу державної влади відносяться керівники і заступники керівників та їх апарату. В Україні правовий статус посадової особи визначається Законом України «Про державну службу» від 16.12.1993 року та іншими нормативно-правовими актами. Окрему групу серед посадових осіб становлять представники органів законодавчої, виконавчої та судової влади.
Натомість службова особа - це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади або займає в установі пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Стосовно посадової особи органів місцевого самоврядування слід зазначити, що це особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій та отримує зарплату за рахунок місцевого бюджету.
Отже, у відповідності зі ст. 2 Закону України «Про державну службу» посадовими особами є керівники або заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативних функцій (тобто така особа наділена певними виконавчо-розпорядчими функціями, що забезпечує здійснення управлінських функцій відповідного органу, реалізує компетенцію органу і здійснює управління персоналом).
В окремих випадках суб’єктами владних повноважень може бути інший суб’єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих функцій.
