Це будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність оспорюваних обставин. Своєю чергою фактичні дані, тобто відомості про факт — це інформація, завдяки якій у суду виникає можливість достовірно, об'єктивно сприйняти факт, що має значення правильного вирішення справи'. Докази — це різновид інформації, під якою слід розуміти документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі
2. Докази як відомості про факти представляють собою відображення реальних фактів, є їх відтворенням, яке дозволяє судити про властивість цих фактів вже після того, як вони стали надбанням минулого'.
3. Докази, тобто будь-які фактичні дані (інформація), можуть бути представлені у різній формі. Так, фактичні дані, що мають значення для правильного вирішення справи, можуть бути отримані (встановлені) судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
4. Докази отримуються у встановленій процесуальним законом (КАС України) формі. Недотримання (порушення) форми отримання доказів обумовлює те, що вони при вирішенні судом справи до уваги братись не будуть (ст. 69 КАС України).
5. Докази, які використовують для прийняття об'єктивного, повного та законного рішення по адміністративній справі, мають відповідати певним вимогам, тобто докази мають бути належними та допустимими (ст. 70 КАС України).
6. Жоден доказ, який містить інформацію про предмет доказування (обставини публічно-правового спору), не має для суду наперед встановленої сили (ч. І ст. 86 КАС України).
Залежно від джерела одержання відомостей про обставини публічно-правового спору, докази можуть бути особистіс-нтпі, речовими, з.міиіаними.
• Особистісними, тобто це ті докази, які походять від конкретної особи, наприклад, від свідків, сторін, третіх осіб ! тощо.
• Речовими, які пов'язані із речами, об'єктами матеріального • світу (письмові та речові докази).• Змшіаними слід вважати докази, котрі поєднують у собі одночасно ознаки і різні види доказів.
Із урахуванням зв'язку доказів із обставинами, що підлягають доказуванню (зв'язок із предметом доказування), докази бувають:
а) прямі. Сутність даного виду доказів полягає у тому, що він однозначно вказує на наявність фактичних обставин публічно-правового спору, які мають значення для правильного його вирішення по суті;
б) непрямі (опосередковані, побічні). На відміну від попереднього виду доказів, непрямі докази не дозволяють адміністративному суду зробити однозначний і правильний висновок про наявність чи відсутність обставин, які необхідно встановити та довести у судовому засіданні.
За способом утворення докази прийнято класифікувати на первісні та похідні.
Первісні докази безпосередньо формуються під впливом подій (досліджуваних фактів), які тепер встановлюються та перевіряються у судовому засіданні.
похідні докази відтворюють (несуть) у собі інформацію, яка зафіксувалась у них не внаслідок самих обставин, що доводяться, а внаслідок перенесення даних із іншого джерела, з "інших рук".
