У відповідності з п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори за зверненням суб’єкта владних повно-важень у випадках, встановлених законом, відносяться до компетенції адміністративних судів. Розгляд цих справ віднесено до компетенції адміністративних судів у зв’язку з тим, що названі спори виникають із суто публічно-правових відносин. У цьому аспекті згідно зі статтею 50 цього Кодексу до таких справ належать: 1) справи про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об’єднання громадян; 2) справи про примусовий розпуск (ліквідацію) об’єднання громадян; 3) справи про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) справи про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) та інші справи у випадках, встановлених законом. До «інших справ у випадках, встановлених законом» можуть бути віднесені справи: 1) про виселення зі службового житла або самовільно заселених будинків чи приміщень, що знаходяться у віданні адміністративного органу (див., наприклад, ст. 47 Конституції України); 2) справи про припинення юридичної особи чи припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, наприклад, уразі провадження ними діяльності, що заборонена законом (див.: ч. 2 ст. 38, ч. 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року // Офіційний вісник України. — 2003. — № 25. — ст. 1172; п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні * від 4 грудня 1990 року (у редакції Закону України від 12 січня 2005 року № 2322-ГУ) // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1991. — № 6. — ст. 37; Відомості Верховної Ради України. — 2005. ст. 187); 3) справи про визнання протиправними актів підприємств, інших суб’єктів господарювання, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів місцевого самоврядування, за позовом органу чи посадової особи місцевого самоврядування тощо (див.: ч. 5 ст.ст. 2, З Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року).
Такі справи розглядаються лише за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень. Відповідачами у них можуть бути громадянин України, іноземець чи особа без громадянства, об’єднання громадян, юридична особа, які у цих правовідносинах не є суб’єктами владних повноважень.
