План лекції
- Характеристика рухів м’язів верхньої кінцівки ( поясу і вільної верхньої кінцівки)
- Характеристика рухів м’язів нижньої кінцівки (поясу і вільної нижньої кінцівки)
I. РУХИ ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ
Рухи поясу верхньої кінцівки. Вони служить не лише опорою верхньої кінцівки, але і збільшує обсяг її рухів завдяки своїй рухомості. У рухах поясу верхньої кінцівки беруть участь не лише м’язи, які мають тут свої місця прикріплення, але й великий грудний м’яз та найширший м’яз спини (через плечову кістку). Все різноманіття складних рухів поясу верхньої кінцівки можна розкласти на прості рухові акти:
1) рухи вперед і назад (перше супроводжується відведенням лопатки від хребтового стовпа, а друге – приведенням її);
2) піднімання та опускання лопатки і ключиці;
3) рух лопатки нижнім кутом всередину і назовні;
4) коловий рух зовнішнім кінцем ключиці та лопаткою.
Рух поясу верхньої кінцівки вперед здійснюють м’язи:
1) великий грудний м’яз (через плечову кістку);
2) малий грудний м’яз;
3) передній зубчастий м’яз.
Рух поясу верхньої кінцівки назад здійснюють:
1) трапецієподібний м’яз
2) великий та малий ромбоподібні м’язи
3) найширший м’яз спини (через плечову кістку).
Піднімання поясу верхньої кінцівки відбувається при одночасному скороченні таких м’язів:
1) верхні пучки трапецієподібного м’яза, які тягнуть вгору зовнішній кінець ключиці та плечовий відросток лопатки;
2) м’яз-підіймач лопатки;
3) ромбоподібні м’язи, при розкладанні рівнодійної яких є деяка складова, спрямована вгору;
4) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (при фіксованому положенні голови та шиї).
Для руху поясу верхньої кінцівки вниз досить розслаблення м’язів, які піднімають його, оскільки при цьому він опускається під впливом ваги верхньої кінцівки. Активному опусканню його сприяють:
1) малий грудний м’яз;
2) підключичний м’яз;
3) нижні пучки трапецієподібного м’яза;
4) нижні зубці переднього зубчастого м’яза;
5) нижні пучки великого грудного м’яза;
6) нижні пучки найширшого м’яза спини.
Обертання лопатки нижнім кутом назовні має дуже важливе значення, оскільки завдяки цьому руху верхня кінцівка піднімається вище за рівень поясу верхньої кінцівки. Воно відбувається в результаті:
1) дії сил, утворюваних верхньою та нижньою частинами трапецієподібного м’яза;
2) скорочення переднього зубчастого м’яза.
Обертання лопатки нижнім кутом всередину відбувається під дією ваги верхньої кінцівки. Виконанню цього руху допомагають:
1) великий і малий грудні м’язи;
2) нижня частина великого ромбоподібного м’яза;
3) найширший м’яз спини (через плечову кістку).
Коловий рух поясу верхньої кінцівки відбувається в результаті почергового скорочення всіх м’язів, які діють на нього.
Рухи вільної верхньої кінцівки визначаються діапазоном можливих рухів в її суглобах. Які б вони не були складні та різноманітні, їх можна розглядати як сукупність простих рухів різних суглобах. При цьому рухи довкола кожної осі обертання здійснюються певною групою м’язів.
Участь м’язів у здійсненні рухів у плечовому суглобі.
Відведення плеча: 1) дельтоподібний м’яз, 2) надостний м’яз.
Приведення плеча: 1) великий грудний м’яз, 2) найширший м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглі м’язи, 5) підлопатковий м’яз, 6) довга голівка трицепсу плеча, 7) дзьобоподібно-плечовий м’яз.
Згинання плеча: 1) передня частина дельтоподібного м’яза, 2) великий грудний м’яз, 3) дзьобоподібно-плечовий м’яз, 4) двоголовий м’яз плеча.
Розгинання плеча: 1) задня частина дельтоподібного м’яза, 2) найширший м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглі м’язи, 5) триголовий м’яз плеча.
Пронація плеча: 1) підлопатковий м’яз, 2) великий грудний м’яз, 3) передня частина дельтоподібного м’яза, 4) найширший м’яз спини, 5) великий круглий м’яз, 6) дзьобоподібно-плечовий м’яз.
Супінація плеча: 1) підостний м’яз, 2) малий круглий м’яз, 3) задня частина дельтоподібного м’яза.
Коловий рух плеча відбувається при почерговому скороченні всіх м’язів, розташованих довкола плечового суглоба.
Участь м’язів у рухах передпліччя.
Згинання передпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча, 2) плечовий м’яз, 3) плечо-променевий м’яз, 4) круглий пронатор (виконанню цього руху допомагають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччя і кисть).
Розгинання передпліччя: 1) триголовий м’яз, 2) ліктьовий м’яз.
Пронація передпліччя: 1) круглий пронатор, 2) квадратний пронатор, 3) плечопроменевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).
Супінація передпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча; 2) м’яз-супінатор, 3) плечо-променевий м’яз (при вихідному пронованому положенні передпліччя).
Рухи в променево-зап’ястковому суглобі зазвичай відбуваються одночасно з рухами в середньо-зап’ястковому, зап’ястково-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах.
Участь м’язів у рухах кисті в променево-зап’ястковому суглобі.
Згинання кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) ліктьовий згинач зап’ястка, 3) довгий долонний м’яз, 4) поверхневий згинач пальців, 5) глибокий згинач пальців, 6) довгий згинач великого пальця. Останні три м’язи здійснюють одночасне згинання пальців кисті.
Розгинання кисті: 1) довгий променевий розгинач зап’ястка, 2) короткий променевий розгинач зап’ястка, 3) ліктьовий розгинач зап’ястка, 4) розгинач пальців, 5) розгинач вказівного пальця, 6) розгинач мізинця, 7) довгий розгинач великого пальця. Останні чотири м’язи одночасно здійснюють розгинання пальців кисті.
Приведення кисті: 1) ліктьовий згинач зап’ястка; 2) ліктьовий розгинач зап’ястка. Незначну участь в приведенні кисті беруть згиначі та розгиначі, сухожилки яких йдуть до четвертого і п’ятого пальців кисті.
Відведення кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) довгий променевий розгинач зап’ястка, 3) короткий променевий розгинач зап’ястка, 4) довгий відвідний м’яз великого пальця, 5) довгий розгинач великого пальця, 6) короткий розгинач великого пальця. Три останні м’язи беруть участь в цьому русі при фіксованому положенні великого пальця.
Коловий рух кисті відбувається в результаті послідовного і почергового скорочення її згиначів і розгиначів.
Аналізуючи рухи пальців, слід враховувати, що при згинанні пальців на кожну його фалангу діє певний м’яз: на проксимальну фалангу – червоподібні, долонні і тильні міжкісткові м’язи; на середню фалангу – поверхневий згинач пальців; на дистальну фалангу – глибокий згинач пальців. Розгинання пальців відбувається в результаті скорочення розгинача пальців, а також тих м’язів, які ізольовано діють на другий і п’ятий пальці. Найбільшу свободу рухів має великий палець кисті. Він може здійснювати такі рухи: згинання, розгинання, відведення, приведення, зіставлення (опозиція) і протиставлення (опозиція), а також колові рухи. Такий великий діапазон рухів великого пальця визначає його цінність у трудових процесах. Для виконання кожного з зазначених рухів існує спеціальний м’яз. Функції всіх м’язів, які діють на великий палець, відображені в їх назвах.
II. РУХИ НИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
Рухи нижньої кінцівки здійснюються при взаємодії м’язових зусиль із зовнішніми силами, головною з яких є сила земного тяжіння. Залежно від того, яке положення займає тіло по відношенню до напряму сили гравітації, участь різних м’язів у виконанні одного і того ж руху може бути різною. Під час розгляду рухів нижньої кінцівки, доцільно умисно абстрагуватися від зовнішніх чинників з метою вивчити участь м’язів, які здійснюють рухи, виходячи з їх анатомічного положення.
Участь м’яів у рухах стегна в кульшовому суглобі.
Згинання стегна: I) клубово-поперековий м’яз; 2) кравецький м’яз; 3) м’яз-натягач широкої фасції; 4) гребінчастий м’яз; 5) прямий м’яз стегна.
Розгинання стегна: 1) великий сідничний м’яз; 2) двоголовий м’яз стегна; 3) напівсухожилковий м’яз; 4) напівперетинчастий м’яз; 5) великий привідний м’яз.
Відведення стегна: 1) середній сідничний м’яз; 2) малий сідничний м’яз; 3) грушоподібний м’яз; 4) внутрішній затульний м’яз; 5) м’яз-натягач широкої фасції.
Приведення стегна: 1) гребінчастий м’яз; 2) довгий привідний м’яз; 3) короткий привідний м’яз; 4) великий привідний м’яз; 5) тонкий м’яз.
Супінація стегна: 1) клубово-поперековий м’яз; 2) квадратний м’яз стегна; 3) сідничні м’язи (середній і малий супінують стегно лише своїми задніми пучками); 4) кравецький м’яз; 5) внутрішній і зовнішній затульні м’язи; 6) грушоподібний м’яз.
Пронація стегна: 1) м’яз-натягач широкої фасції; 2) передні пучки середнього сідничного м’яза; 3) передні пучки малого сідничного м’яза; 4) напівсухожилкий м’яз; 5) напівперетинчастий м’яз; 6) тонкий м’яз.
Слід зауважити, що при опорі випрямленої ноги п’ятою об землю пронація і супінація стегна можуть бути здійснені інтенсивніше, ніж без фіксації стопи. Це пояснюється тим, що в першому випадку м’язи-згиначі стегна розслаблені, а в другому – скорочені та своїм тонусом перешкоджають обертальним рухам стегна довкола вертикальної вісі, яка проходить через кульшовий суглоб. Колові рухи здійснюються скороченням по черзі всіх груп м’язів, розміщених довкола кульшового суглоба. Отже, один і той же м’яз може брати участь в різних рухах, а при різних вихідних положеннях один м’яз може виконувати різну роботу. Наприклад, великий привідний м’яз розгинає стегно з його зігнутого положення і приводить – з відведеного. Крім того, в крупних м’язах можуть працювати ізольовано окремі пучки. Наприклад, малий сідничний м’яз під час скорочення відводить стегно, а скорочення його передніх пучків привертає його.
Розглянемо участь м’язів у рухах в колінному суглобі.
Згинання гомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) напівсухожилковий м’яз; 3) напівперетинчастий м’яз; 4) кравецький м’яз; 5) тонкий м’яз; 6) підколінний м’яз; 7) литковий м’яз. Розгинання гомілки: лише один м’яз – чотириголовий м’яз стегна.
Пронація гомілки: 1) напівсухожилковий м’яз; 2) напівперетинчастий м’яз; 3) кравецький м’яз; 4) тонкий м’яз; 5) медіальна голівка литкового м’яза; 6) підколінний м’яз.
Супінація гомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) латеральна голівка литкового м’яза.
Пронація і супінація гомілки можливі лише за умов її незначного згинання, тобто у міру того, як великогомілкова і малогомілкова колатеральні зв’язки розслаблюються.
Розглянемо участь м’язів у рухах стопи.
Згинання стопи: 1) триголовий м’яз гомілки; 2) задній великогомілковий м’яз; 3) довгий згинач великого пальця; 4) довгий згинач пальців; 5) довгий малогомілковий м’яз; 6) короткий малогомілковий м’яз.
Розгинання стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) довгий розгинач пальців; 3) довгий розгинач великого пальця.
Приведення стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) задній великогомілковий м’яз.
Відведення стопи: 1) короткий малогомілковий м’яз; 2) довгий малогомілковий м’яз.
Пронація стопи: 1) довгий малогомілковий м’яз; 2) короткий малогомілковий м’яз.
Супінація стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) довгий розгинач великого пальця.
Коловий рух стопи можливий при почерговій дії груп м’язів, які проходять біля суглобів стопи.
У рухах пальців беруть участь м’язи, які переходять з гомілки на стопу, і власне м’язи стопи. Основна функція м’язів, розташованих на підошовній поверхні стопи, – згинання пальців, а м’язів, які знаходяться на тильній стороні стопи, – розгинання пальців. Група м’язів тильної поверхні стопи розвинена значно слабше за групу м’язів підошовної поверхні. Це зумовлено функціональним значенням м’язів. Підошовні м’язи відіграють важливу ресорну роль, а також, згинаючи пальці, забезпечують зчеплення стопи з опорною поверхнею під час ходьби та бігу.
