Ідеологією людини та її людяності є гуманізм.
Гуманізм – це філософський і етико-соціологічний принцип відношення до людини як до вищої цінності.
Гуманізм – це світогляд, у центрі якого ідея людини як вища цінність і пріоритетна стосовно себе реальність у ряді всіх інших матеріальних і духовних цінностей. Гуманісти стверджують рівноправність людини як матеріально-духовної істоти стосовно іншої людини, природи, суспільства. Гуманізм виражає гідність особистості, її зовні відносну, але внутрішньо прогресуючу самостійність, самодостатність і рівноправність перед іншими реальностями. Гуманізм у вузькому розумінні – це світогляд, що визнає гідність кожної людини вищою цінністю всього людства.
Аналіз особливостей багатовікової трансформації гуманістичної тенденції розвитку суспільства дозволяє зробити висновок про її універсальність та актуальність на всіх історичних етапах стосовно утвердження загальнолюдських цінностей заради суспільного прогресу. Діалектика соціального розвитку переконує, що кожне суспільство має як гуманні, так і антигуманні риси. У різних історичних умовах переважає або один, або інший напрямок розвитку.
Гуманізм – це система поглядів на людину як найвищу цінність, що характеризується такими ознаками:
- повага до свободи та гідності кожної людини;
- врахування інтересів, потреб та індивідуальних особливостей кожної людини;
- благополуччя людини;
- турбота про щастя людини;
- надання людям рівних можливостей для розвитку;
- самовдосконалення особистості;
- високоморальні відносини між людьми.
