Більшість філософів і істориків вважають прогрес провідною тенденцією, головним напрямком розвитку суспільства.
Суспільний прогрес - це процес удосконалювання сутнісних сил людини, розвиток здібностей, задоволення матеріальних і духовних потреб, збагачення інтересів і прагнень.
Ціль суспільного прогресу - всебічний розвиток сутнісних сил кожної людини.
В цих формулюваннях відображена гуманістична спрямованість прогресу; тобто людина є головною метою і змістом історії.
Одні суспільствознавці вважають, що не можна (або важко) говорити про загальний, єдиний критерій прогресу. В кожній сфері суспільного життя діють специфічні закономірності, які і визначають особливий критерій: економічний, технічний, науковий, соціальний, політичний, моральний, естетичний і інші. Важко по одному й тому ж критерію, вважають вони, визначати рівень розвитку, наприклад, техніки і моральності
Інші вважають, що оскільки існує єдиний історичний процес, повинен бути і комплексний критерій його оцінки. Висловлюються різні точки зору по проблемі головного критерію прогресу:
- рівень розвитку продуктивних сил, насамперед техніки і технології - (технократичні концепції);
- тип виробничих відносин (марксизм);
- рівень продуктивності суспільної праці (валовий національний продукт (ВНП) на душу населення в рік - використовується в міжнародній економічній статистиці);
- рівень споживання (рівень життя, якість життя);
- спосіб розподілу готового продукту (наскільки реалізовані при цьому принципи справедливості і рівноправності);
- ступінь свободи особи;
- кількість і структура використання вільного часу;
- ступінь свідомості і використання суспільних законів;
- щастя людини як універсальний моральний критерій прогресу (ступінь реалізації сутнісних сил людини).
Перші в цьому списку - технічні і економічні критерії мають перевагу в тому, що вони виражаються в досить точних, конкретних кількісних показниках, а це необхідний елемент у будь-якій процедурі порівняння. Мінус їх у тому, що вони лише побічно торкаються головної фігури прогресу - людини. Такі комплексні, гуманістичні критерії, як воля і щастя, відбивають суть, зміст людського буття, але важко піддаються ідентифікації. Кожен із названих критеріїв можна взяти як головну ланку в ланцюзі і потім витягти весь ланцюг.
