Поняття суспільства передбачає включення в його зміст трьох суттєвих моментів:
1) суспільство - це соціально організована спільна життєдіяльність маси людей (суспільство як форма організації життєдіяльності людей);
2) суспільство - це певний конкретний тип соціальної організації людської життєдіяльності (суспільство як тип соціальної інфраструктури);
3) суспільство — це сукупність історично здійснених суспільств (суспільство як історичний процес зміни різних суспільств). Яке б суспільство ми не розглядали, задля повноти та виправданості наших суджень про нього, ми повинні враховувати названі моменти.
Суспільство функціонує в межах природи та на засадах природних процесів. Питання про співвідношення суспільства і природи в наші дні постає одним із найбільш болючих, оскільки саме в цьому питанні перед сучасним людством досить реально окреслилася перспектива загибелі.
Природа і суспільство, незважаючи на їхнє протиставлення, завжди залишаються тісно пов'язаними, становлять єдину систему взаємозв'язків у вимірі економічної, географічної та екологічної детермінанти суспільного розвитку. Людина є частиною природи, а природне середовище — необхідною умовою функціонування соціуму, будь-яких форм суспільної діяльності.
Природа є основним ресурсним джерелом матеріального життя суспільства, його виробничої сфери, що унеможливлює розмежування таких сфер людського життя, як суспільство і природа. Загалом історія розвитку суспільства постає як продовження розвитку природи. Отже, людина живе не тільки у природному, а й у суспільному середовищі. Вона змінює та перетворює природне середовище відповідно до своїх потреб, здатна добре прилаштовуватися до різних природних умов.
Природне середовище відіграє суттєву роль у розвитку як економічного, так і політичного потенціалу країни, незалежно від ступеня еволюції соціокультурних відносин. Природа є постійною та необхідною умовою існування та розвитку суспільства, оскільки природні умови є визначальним чинником життєдіяльності людини у суспільстві.
