Види логіки:
а) Формальна логіка.
Це наука про форми мислення, про формально-логічних законах та інших зв'язках і відносинах між думками щодо їх логічним формам.
б) Математична логіка.
Або ще їй називають символічною, на початку XX століття вона стала основою кібернетики.
в) Діалектична.
Логіка у своєму розвитку пройшла два головних етапи. Перший етап пов’язаний з роботами Аристотеля, стоїків і мислителів доби Середньовіччя. Цей етап розвитку науки отримав назву традиційного, на ньому логіка існувала майже виключно як логіка формальна. Традиційна вона включала і включає досі такі розділи як: поняття, судження, умовивід, доведення, спростування, гіпотеза. Другий етап пов’язаний з творчістю німецького філософа Г.В.Лейбніца, який є основоположником математичної (символічної) логіки. Лейбніц намагався вибудувати універсальну мову, за допомогою якої суперечки між людьми можна було б вирішувати шляхом обчислення. Цей напрямок логіки досліджує логічні зв’язки і відношення, які лежать в основі дедуктивного умовиводу. Можна сказати, що математична логіка розробляє застосування математичних методів до аналізу форм і законів доведення.
Сучасна логіка, крім формальної і математичної (символічної) включає також інші галузі (модальну, деонтологічну, релевантну тощо), якими опікуються лінгвісти, археологи, фахівці з проблем штучного інтелекту, штучних мов.
Діалектична логіка — вищий ступінь у розвитку логічної науки, але вона не відміняє і не поглинає формальну логіку, останню не слід розглядати як пройдений етап.
