Будь-яке знання є поєднанням двох протилежних сторін — чуттєвого та раціонального знань, які неможливі одне без одного. Органи чуття надають розумові відповідні дані, факти. Розум їх узагальнює й робить певні висновки.
Чуттєве пізнання здійснюється за допомогою органів чуття — зору, слуху, дотику та ін., які щодо людини є продуктами не тільки біологічної еволюції, а й всесвітньої історії. Органи чуття — єдині «двері», які відкриті для інформації про навколишній світ, яка потрапляє до свідомості. Живе споглядання як момент чуттєво-предметної діяльності здійснюється у трьох головних взаємопов´язаних формах. Це — відчуття,сприйняття та уявлення.
Відчуття — відображення у свідомості людини певних сторін, якостей предметів, які безпосередньо діють на органи чуття.
Відчуття можна розділити на зорові (відіграють чи не найважливішу роль), слухові, дотичні, смакові, нюхові. Як правило, відчуття є складовою більш складного образу — сприйняття.
Сприйняття — цілісний образ предмета, безпосередньо даний у живому спогляданні в сукупності всіх його сторін, синтез певних окремих відчуттів.
Уявлення — узагальнений чуттєво-наочний образ предмета, який справляв вплив на органи чуття в минулому, але вже не сприймається зараз.
Раціональне пізнання найбільш повно й адекватно виражене в мисленні.
Мислення — активний процес узагальнення й опосередкованого відображення дійсності, який забезпечує розгортання на основі чуттєвих даних закономірних зв´язків цієї дійсності та вираження їх у системах понять.
Частіше за все мислення поділяють на теоретичне і практичне. При цьому в теоретичному мисленні виділяють понятійне і образне мислення, а в практичному наочно-образне і наочно-дієве.
Понятійне мислення - це таке мислення, в якому використовуються певні поняття.
При цьому, вирішуючи ті чи інші розумові завдання, ми не звертаємося до пошуку за допомогою спеціальних методів якої-небудь нової інформації, а користуємося готовими знаннями, отриманими іншими людьми і вираженими у формі понять, суджень умовиводів.
Образне мислення - це вид розумового процесу, в якому використовуються образи. Ці образи витягуються безпосередньо з пам'яті чи відтворюються уявою. У результаті рішення розумових завдань відповідні образи подумки преооразуются так, що в результаті маніпулювання ними ми можемо знайти рішення цікавить нас завдання. Найчастіше такий вид мислення переважає у людей, діяльність яких пов'язана з яким-небудь видом творчості.
Ці два види мислення постійно доповнюють один одного.