21.Розкрити поняття про балістичну роботу
22.Пояснити поняття про напрямок рівнодійної сили м’яза
Напрямом рівнодійної сили м’яза є пряма, що сполучає центри місця початку та місця його прикріплення. У цьому напрямі можуть зближуватися місця прикріплення даного м’яза. Насправді лише в окремих випадках напрям руху повністю збігається з напрямом тяги м’яза (це відноситься до таких м’язів, як прямий м’яз живота, довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястка та ін.). Для більшості м’язів такий збіг неможливий. Це пояснюється тим, що м’язова сила, зазвичай, діє на кісткову ланку під кутом і, значить, її завжди можна розкласти на складові сили, причому одна з них буде спрямована за довжиною важеля, а інша – перпендикулярно до нього.
23.Пояснити принцип складання сил двох м’язів
24.Пояснити принцип складання сил групи м’язів
25.Надати анатомічну характеристику м’язів, що розгинають хребет
Розгинання тулуба виконують м’язи спини, розташовані на задній поверхні тулуби, позаду від поперечних вісей, які проходять через хребетний стовп:
1) м’яз-випрямляч хребта;
2) поперечно-остьовий м’яз;
3) трапецієподібний м’яз;
4) короткі м’язи спини.
26.Надати анатомічну характеристику м’язів, що згинають хребет
Згинання тулуба виконують м’язи, рівнодійні сили яких знаходяться попереду від поперечних вісей, які проходять через хребтовий стовп. До цих м’язів відносяться:
1) прямий м’яз живота;
2) зовнішній косий м’яз живота;
3) внутрішній косий м’яз живота;
4) великий і малий поперекові м’язи.
27.Надати анатомічну характеристику м’язів, що згинають голову
Згинання голови та шиї здійснюють м’язи, розташовані попереду шийного відділу хребта, під час одночасного скорочення з обох сторін. Цє:
1) довгий м’яз голови;
2) довгий м’яз шиї;
3) передній і латеральний прямі м’язи голови;
4) драбинчасті м’язи (передній, середній і задній);
5) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз.
У вищезазначеному русі також беруть участь м’язи, які прикріпляються до під’язикової кістки.
28.Надати анатомічну характеристику м’язів, що розгинають голову
Розгинання голови та шиї здійснюють м’язи спини, які кріпляться до основи черепа та шийних хребців і розміщені ззаду від хребтового стовпа, якщо вони скорочуються одночасно справа і зліва. До цих м’язів відносяться:
1) трапецієподібний м’яз (його верхній відділ);
2) ремінні м’язи голови і шиї;
3) поперечно-остистий м’яз;
4) м’яз-випрямляч хребта (його верхній відділ);
5) короткі м’язи голови (великий і малий задні прямі м’язи голови і верхній косий м’яз голови), які безпосередньо діють на атланто-потиличний суглоб;
6) груднино-ключично-соскоподібний м’яз, який приєднується до цього руху після того, як точка його прикріплення (соскоподібний відросток) виявляється ззаду від точки опори голови – атланто-потиличного суглоба;
7) м’яз-піднімач лопатки (при фіксованому поясі верхніх кінцівок).
29.Анатомічна характеристика м’язів, що рухають верхні кінцівки.
Рух поясу верхньої кінцівки вперед здійснюють м’язи:
1) великий грудний м’яз (через плечову кістку);
2) малий грудний м’яз;
3) передній зубчастий м’яз.
Рух поясу верхньої кінцівки назад здійснюють:
1) трапецієподібний м’яз
2) великий та малий ромбоподібні м’язи
3) найширший м’яз спини (через плечову кістку).
Піднімання поясу верхньої кінцівки відбувається при одночасному скороченні таких м’язів:
1) верхні пучки трапецієподібного м’яза, які тягнуть вгору зовнішній кінець ключиці та плечовий відросток лопатки;
2) м’яз-підіймач лопатки;
3) ромбоподібні м’язи, при розкладанні рівнодійної яких є деяка складова, спрямована вгору;
4) грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (при фіксованому положенні голови та шиї).
Для руху поясу верхньої кінцівки вниз досить розслаблення м’язів, які піднімають його, оскільки при цьому він опускається під впливом ваги верхньої кінцівки. Активному опусканню його сприяють:
1) малий грудний м’яз;
2) підключичний м’яз;
3) нижні пучки трапецієподібного м’яза;
4) нижні зубці переднього зубчастого м’яза;
5) нижні пучки великого грудного м’яза;
6) нижні пучки найширшого м’яза спини.
Обертання лопатки нижнім кутом назовні має дуже важливе значення, оскільки завдяки цьому руху верхня кінцівка піднімається вище за рівень поясу верхньої кінцівки. Воно відбувається в результаті:
1) дії сил, утворюваних верхньою та нижньою частинами трапецієподібного м’яза;
2) скорочення переднього зубчастого м’яза.
Обертання лопатки нижнім кутом всередину відбувається під дією ваги верхньої кінцівки. Виконанню цього руху допомагають:
1) великий і малий грудні м’язи;
2) нижня частина великого ромбоподібного м’яза;
3) найширший м’яз спини (через плечову кістку).
Коловий рух поясу верхньої кінцівки відбувається в результаті почергового скорочення всіх м’язів, які діють на нього.
Рухи вільної верхньої кінцівки визначаються діапазоном можливих рухів в її суглобах. Які б вони не були складні та різноманітні, їх можна розглядати як сукупність простих рухів різних суглобах. При цьому рухи довкола кожної осі обертання здійснюються певною групою м’язів.
Участь м’язів у здійсненні рухів у плечовому суглобі.
Відведення плеча: 1) дельтоподібний м’яз, 2) надостний м’яз.
Приведення плеча: 1) великий грудний м’яз, 2) найширший м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглі м’язи, 5) підлопатковий м’яз, 6) довга голівка трицепсу плеча, 7) дзьобоподібно-плечовий м’яз.
Згинання плеча: 1) передня частина дельтоподібного м’яза, 2) великий грудний м’яз, 3) дзьобоподібно-плечовий м’яз, 4) двоголовий м’яз плеча.
Розгинання плеча: 1) задня частина дельтоподібного м’яза, 2) найширший м’яз спини, 3) підостний м’яз, 4) великий і малий круглі м’язи, 5) триголовий м’яз плеча.
Пронація плеча: 1) підлопатковий м’яз, 2) великий грудний м’яз, 3) передня частина дельтоподібного м’яза, 4) найширший м’яз спини, 5) великий круглий м’яз, 6) дзьобоподібно-плечовий м’яз.
Супінація плеча: 1) підостний м’яз, 2) малий круглий м’яз, 3) задня частина дельтоподібного м’яза.
Коловий рух плеча відбувається при почерговому скороченні всіх м’язів, розташованих довкола плечового суглоба.
Участь м’язів у рухах передпліччя.
Згинання передпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча, 2) плечовий м’яз, 3) плечо-променевий м’яз, 4) круглий пронатор (виконанню цього руху допомагають також м’язи, які починаються від внутрішнього надвиростка плечової кістки і продовжуються на передпліччя і кисть).
Розгинання передпліччя: 1) триголовий м’яз, 2) ліктьовий м’яз.
Пронація передпліччя: 1) круглий пронатор, 2) квадратний пронатор, 3) плечопроменевий м’яз (при вихідному супінованому положенні передпліччя).
Супінація передпліччя: 1) двоголовий м’яз плеча; 2) м’яз-супінатор, 3) плечо-променевий м’яз (при вихідному пронованому положенні передпліччя).
Рухи в променево-зап’ястковому суглобі зазвичай відбуваються одночасно з рухами в середньо-зап’ястковому, зап’ястково-п’ястковому, а часто і в п’ястково-фалангових суглобах.
Участь м’язів у рухах кисті в променево-зап’ястковому суглобі.
Згинання кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) ліктьовий згинач зап’ястка, 3) довгий долонний м’яз, 4) поверхневий згинач пальців, 5) глибокий згинач пальців, 6) довгий згинач великого пальця. Останні три м’язи здійснюють одночасне згинання пальців кисті.
Розгинання кисті: 1) довгий променевий розгинач зап’ястка, 2) короткий променевий розгинач зап’ястка, 3) ліктьовий розгинач зап’ястка, 4) розгинач пальців, 5) розгинач вказівного пальця, 6) розгинач мізинця, 7) довгий розгинач великого пальця. Останні чотири м’язи одночасно здійснюють розгинання пальців кисті.
Приведення кисті: 1) ліктьовий згинач зап’ястка; 2) ліктьовий розгинач зап’ястка. Незначну участь в приведенні кисті беруть згиначі та розгиначі, сухожилки яких йдуть до четвертого і п’ятого пальців кисті.
Відведення кисті: 1) променевий згинач зап’ястка, 2) довгий променевий розгинач зап’ястка, 3) короткий променевий розгинач зап’ястка, 4) довгий відвідний м’яз великого пальця, 5) довгий розгинач великого пальця, 6) короткий розгинач великого пальця. Три останні м’язи беруть участь в цьому русі при фіксованому положенні великого пальця.
Коловий рух кисті відбувається в результаті послідовного і почергового скорочення її згиначів і розгиначів.
30.Надати анатомічну характеристику м’язів, що рухають нижні кінцівки
Згинання стегна: I) клубово-поперековий м’яз; 2) кравецький м’яз; 3) м’яз-натягач широкої фасції; 4) гребінчастий м’яз; 5) прямий м’яз стегна.
Розгинання стегна: 1) великий сідничний м’яз; 2) двоголовий м’яз стегна; 3) напівсухожилковий м’яз; 4) напівперетинчастий м’яз; 5) великий привідний м’яз.
Відведення стегна: 1) середній сідничний м’яз; 2) малий сідничний м’яз; 3) грушоподібний м’яз; 4) внутрішній затульний м’яз; 5) м’яз-натягач широкої фасції.
Приведення стегна: 1) гребінчастий м’яз; 2) довгий привідний м’яз; 3) короткий привідний м’яз; 4) великий привідний м’яз; 5) тонкий м’яз.
Супінація стегна: 1) клубово-поперековий м’яз; 2) квадратний м’яз стегна; 3) сідничні м’язи (середній і малий супінують стегно лише своїми задніми пучками); 4) кравецький м’яз; 5) внутрішній і зовнішній затульні м’язи; 6) грушоподібний м’яз.
Пронація стегна: 1) м’яз-натягач широкої фасції; 2) передні пучки середнього сідничного м’яза; 3) передні пучки малого сідничного м’яза; 4) напівсухожилкий м’яз; 5) напівперетинчастий м’яз; 6) тонкий м’яз.
Колові рухи здійснюються скороченням по черзі всіх груп м’язів, розміщених довкола кульшового суглоба.
Розглянемо участь м’язів у рухах в колінному суглобі.
Згинання гомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) напівсухожилковий м’яз; 3) напівперетинчастий м’яз; 4) кравецький м’яз; 5) тонкий м’яз; 6) підколінний м’яз; 7) литковий м’яз. Розгинання гомілки: лише один м’яз – чотириголовий м’яз стегна.
Пронація гомілки: 1) напівсухожилковий м’яз; 2) напівперетинчастий м’яз; 3) кравецький м’яз; 4) тонкий м’яз; 5) медіальна голівка литкового м’яза; 6) підколінний м’яз.
Супінація гомілки: 1) двоголовий м’яз стегна; 2) латеральна голівка литкового м’яза.
Пронація і супінація гомілки можливі лише за умов її незначного згинання, тобто у міру того, як великогомілкова і малогомілкова колатеральні зв’язки розслаблюються.
Розглянемо участь м’язів у рухах стопи.
Згинання стопи: 1) триголовий м’яз гомілки; 2) задній великогомілковий м’яз; 3) довгий згинач великого пальця; 4) довгий згинач пальців; 5) довгий малогомілковий м’яз; 6) короткий малогомілковий м’яз.
Розгинання стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) довгий розгинач пальців; 3) довгий розгинач великого пальця.
Приведення стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) задній великогомілковий м’яз.
Відведення стопи: 1) короткий малогомілковий м’яз; 2) довгий малогомілковий м’яз.
Пронація стопи: 1) довгий малогомілковий м’яз; 2) короткий малогомілковий м’яз.
Супінація стопи: 1) передній великогомілковий м’яз; 2) довгий розгинач великого пальця.
Коловий рух стопи можливий при почерговій дії груп м’язів, які проходять біля суглобів стопи.
