11.Розкрити поняття про статичну роботу
Робота, при якій напруження м’язів розвивається без зміни їх довжини і без активного переміщення у просторі рухових ланок, називається статичною. Статичні напруження людини у процесі праці пов’язані з підтриманням у нерухомому стані предметів і знарядь праці, а також підтриманням робочої пози.
Залежно від характеру діяльності м’язів статична робота поділяється на два види:
- статична робота, яка здійснюється шляхом активної протидії силам, що виводять тіло або його частини з рівноваги. Збереження рівноваги досягається внаслідок тетанічного напруження м’язів під дією потужних нервових імпульсів і пов’язане з великими витратами енергії;
- статична робота, при якій тіло, змінюючи позу, знаходить нове положення рівноваги і пристосовується до сил, які діють на нього. Така робота забезпечується особливим станом м’язів — тонусом. М’язовий тонус — це тривале, без ознак швидкої втоми, напруження скелетних м’язів, яке забезпечує підтримання пози людини. Отже, при тонусі м’язова робота виконується під дією слабих нервових імпульсів, характеризується меншими затратами енергії і може тривати довгий час.
12.Розкрити поняття про динамічну роботу
Робота, при якій напруження м’язів супроводжується зміною їхньої довжини і переміщенням у просторі тіла або якоїсь ланки рухового апарату, називається динамічною. На відміну від статичної роботи, яка вимірюється часом підтримання м’язового напруження (кгс/с), динамічна робота вимірюється показниками механічної роботи — кілограм-метрами (кг • м), тобто має зовнішній ефект. Динамічна робота — найпоширеніший вид діяльності рухового апарату людини у процесі праці — характеризується швидкими, точними, координованими рухами і завжди поєднується зі статичною роботою, внаслідок чого утворюються складні рухові ансамблі. Наприклад, механізована праця верстатника характеризується координованими динамічними рухами рук і великим статичним напруженням ніг, точністю вимірювань і напруженням зорового аналізатора.
13.Розкрити поняття про рівнодійну силу м’язів
Напрямом рівнодійної сили м’яза є пряма, що сполучає центри місця початку та місця його прикріплення. У цьому напрямі можуть зближуватися місця прикріплення даного м’яза. Насправді лише в окремих випадках напрям руху повністю збігається з напрямом тяги м’яза (це відноситься до таких м’язів, як прямий м’яз живота, довгий і короткий променеві розгиначі зап’ястка та ін.). Для більшості м’язів такий збіг неможливий. Це пояснюється тим, що м’язова сила, зазвичай, діє на кісткову ланку під кутом і, значить, її завжди можна розкласти на складові сили, причому одна з них буде спрямована за довжиною важеля, а інша – перпендикулярно до нього.
Сила, що діє за довжиною важеля, викликає стискування важеля, а також укріплює з’єднання кісток по мірі збільшення зовнішніх силових дій на суглоб. Ця сила безпосередньої участі в механіці руху не бере. Друга сила, направлена перпендикулярно до кісткового важеля, є корисною складовою силою тяги м’яза. Вона і виконує рух кісткової ланки. Корисна складова тим більша, чим під прямішим кутом м’яз підходить до важеля. Коли рівнодійна м’яза утворює з важелем прямий кут, то сила м’язової тяги використовується для руху повністю.
Якщо ж ця сила утворює з віссю важеля кут менший, ніж прямій, то корисну складову можна розглядати як катет прямокутного трикутника, гіпотенузою якого є рівнодійна сила. Оскільки катет прямокутного трикутника може бути визначений у вигляді добутку гіпотенузи на синус кута або косинус прилеглого кута, то зв’язок між корисною складовою і підіймальною силою м’яза може бути легко встановлений. Необхідно мати на увазі, що на будь-яку кісткову ланку діє декілька м’язів, кожен з яких має свою рівнодійну . Значить, рух кісткової ланки в цьому випадку є результатом поєднаної дії м’язів, рівнодійні яких або складаються, або віднімаються.
14.Розкрити поняття про силу м’язової тяги
15.Розкрити поняття про важелі першого роду
Важіль першого роду. Відносно рухового апарату людини важіль першого роду називають ще "важелем рівноваги". З цієї точки зору можна пояснити рівновагу в положенні всіх ланок, розміщених вище відносно тих, що розміщені нижче, наприклад, голови відносно хребтового стовпа, таза відносно стегна та ін.
У першому прикладі основними силами, які сприяють нахилу голови наперед, є сила тяжіння і сила м’язової тяги. При прямому триманні голови вертикаль, опущена з її центру тяжіння, розташованого дещо ззаду турецького сідла, проходить спереду від поперечної осі атланто-потиличного суглоба. Рівнодійна м’язової сили прикладена до потиличної кістки, проходить ззаду цієї осі. Основою рівноваги є рівність моментів цих двох сил, що обертають. Момент обертання сили дорівнює добутку сили на довжину її плеча, тобто відстані від точки опори важеля до точки прикладення сили.
16.Розкрити поняття про важелі другого роду
Важіль другого роду. У механіці, зазвичай, не зважають на якісну відмінність тих сил, які прикладені до важеля, і, як відомо, не прийнято важіль другого роду поділяти на різновиди. Проте, відносно живого організму необхідно розглядати, як уже згадувалося, дві сили: силу м’язової тяги і силу тяжіння. Тому залежно від місця додатка цих сил відносно точки опори можна розрізняти два різновиди важеля другого роду.
17.Охарактеризувати важель другого роду – «важель сили»
Один різновид часто називають "важелем сили". Він характеризується тим, що плече сили м’язової тяги більше плеча сили тяжіння. Прикладом такого важеля може бути стопа під час підйому на півпальцях. Місцем опори в даному випадку є голівки плеснових кісток, через які проходить вісь обертання всієї стопи. Сила м’язової тяги, якщо позначити її у вигляді прямої, що йде від п’яткової кістки у напрямі тяги тріцепса гомілки, як більш енергійний згинач стопи, має більше плече, ніж сила тяжіння. Остання передається через кістки гомілки на стопу і давить безпосередньо на таранну кістку, сприяючи опусканню стопи. Не варто змішувати вектор сили тяжіння з вертикаллю, опущеною із загального центру тяжіння, яка проходить в ділянці голівок плеснових кісток, тобто усередині площі опори, без чого неможливе збереження рівноваги тіла. Рухи важеля цього виду досить обмежені. Образно можна було б сказати, що тут є переваги в силі, але недоліки в амплітуді і в швидкості руху .
18.Охарактеризувати важель другого роду – «важель швидкості»
Інший різновид важеля другого роду називають "важелем швидкості". Цей різновид часто використовують для пояснення рухів людського тіла. Він характеризується тим, що одна сила –сила м’язової тяги – прикладена поблизу вісі обертання і має значно менше плече, ніж інша сила – протидіюча, сила тяжіння, або сила будь-якого іншого опору.
19.Розкрити поняття про момент обертання сили
Момент обертання сили дорівнює добутку сили на довжину її плеча, тобто відстані від точки опори важеля до точки прикладення сили.
20.Пояснити «правило паралелограма»
У тих випадках, коли м’язи тягнуть кістку у двох різних, але не прямо протилежних напрямах, рівнодійна м’язових сил виражається діагоналлю паралелограма, побудованого на цих силах. Наприклад, напрям тяги кожного з м’язів, які відводять плече (великого грудного м’яза і найширшого м’яза спини), не збігаються з напрямом руху при приведенні плеча. Взагалі навіть не існує такого м’яза, напрям сили тяги якого повністю збігався б з напрямом руху при приведенні плеча, коли цей рух відбувається у фронтальній площині. Такими чином, два м’язи, утворюючи між собою паралелограм сил, замінюють відсутній м’яз, необхідний для виконання даного руху. Правило паралелограма сил відноситься не лише до двох, але також і до декількох м’язів, що тягнуть дану кістку у різних напрямах. У таких випадках для визначення загальної рівнодійної, тобто загальної діагоналі, необхідно скласти паралелограм між кожними двома м’язами, а потім паралелограми між діагоналями перших паралелограмів, поки, нарешті, не буде знайдена загальна рівнодійна всієї даної групи м’язів.
